Project news
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!

Батькам

Date: 19 лютого 2020 о 08:40, Refreshed 16 вересня 2022 о 22:30

Картинки по запросу "психологічне напруження дітей"

 


В рамках Всеукраїнського тижня протидії булінгу

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві.  "Булінг" – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу

· Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.

· Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.

· Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.

· Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.

· Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.

· Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

· Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

· Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

· Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Що робити батькам:

· У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

· Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

· Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

· Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

· Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.

· Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).

· Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.

· Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

· Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.

· Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.

· Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.

· Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

· Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

· Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.


Заходи реагування дорослих для надання допомоги дітям

За матеріалами Навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти Вінницької області.




Рекомендації Інституту модернізації змісту освіти батькам щодо зниження психологічного напруження у дітей

Дорогі батьки!
Щоб трохи зняти напругу дітей та відволікти їх, ви можете скористатися цими чудовими ресурсами:

Психологічна допомога для дітей

365 казок на ніч (сучасні аудіоказки для дітей)

Казочки та цікаві історії для дітей (класичні та сучасні казки, начитка)

Дитячі книжки в електронному форматі від видавництва “Ранок” (три папки для віку 3+, 6+, 9+)

Українські народні та авторські казки (тексти)

Оповідання для 9+ “Окуляри і кролик-гном” (електронна книжка)

Не забуваймо про сайт “Нова українська школа”, де є пізнавальні онлайн-зустрічі, вправи для подолання паніки, поради психологів, ігри та подкасти

Радіовистави за творами шкільної програми

7 радіовистав за творами шкільної програми зарубіжної літератури

Казки для дошкільнят та молодшого шкільного віку (чудова начитка каналу “Тося читає”)



Права та обов'язки дітей і батьків: відповідальність за порушення прав  дитини Як батькам вберегти дітей від психологічної травми під час війни: поради

Війна може травмувати дитячу психіку, але цьому можна запобігти. Лише 5 простих правил можуть врятувати вашу малечу від психологічних проблем в майбутньому. 

Як легко, але дієво батькам підтримати психіку дитини?

  • Бути поруч

Дорослі є головним джерелом підтримки для власних дітей. 

Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… 

  • Бути прикладом

Діти наслідують манеру долати стрес. Тому від того, як батьки можуть дати раду з критичними ситуаціями залежить, як їх долатиме дитина. 

Це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову.

  • Спілкуватися

Вкрай важливо допомогти дітям зрозуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні. 

Це про те, щоб говорити з малечою з повагою до їхніх почуттів та переживань, до внутрішньої мудрості. 

А ще – слухати, що вони говорять, та чесно відповідати на їхні питання. 

  • Залучати до побуту

Все залежать від того, де ви зараз: вдома чи у бомбосховищі. Але крізь можна придумати заняття:

  • вчитися;
  • малювати;
  •  читати/слухати казки, 
  • гратися (у різні способи, і не лише в телефоні);
  •  допомагати по дому;
  •  молитися;
  •  робити добрі справи;
  • займатися спортом тощо.

Корисна діяльність зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. Це важливо не лише дітям, але й дорослим.

  • Відновлюватися

У режимі дня дітей обов’язково щоб були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність.

Обов’язково треба мати  щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.). Щось таке, що нагадує у ці темні часи про Світло правди, любові, мужності. І про те, що це Світло неминуче переможе.




В рамках акції "16 днів проти насильства"

Рекомендації для батьків:

- Забезпечити фізичну безпеку – не залишати дитину без нагляду;

- Підтримуйте сімейний розклад дитини;

- Слідкуйте за дитиною: Будьте послідовним, Усно визначайте свої опікування та межі дозволеного, Давайте настанови, а не покарання, Приділяйте дитині свій час і увагу, Беріть участь вжитті дитини: ігри, шкільні заходи, Залучайте дітей до своїх заходів;

- Заохочення і підтримка: Заохочуйте дітей займатися тим, чим їм цікаво, Будьте позитивними, Навчайте їх необхідних навичок, Якщо дитини вас дратує, скажіть їй свої відчуття від першої особи «Мені важко коли хтось заважає», Довіряйте дітям, Визнавайте право її на особисте життя, Поважайте почуття інших батьків, Говоріть та дійте так, щоб діти відчували себе у безпеці.

Пам'ятка для батьків У спілкуванні зі своїми дітьми:

- Радійте вашому синові, доньці.

- Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи. Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини. - У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.

- Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терплячими. - Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

- Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

- Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.

- Частіше хваліть дитину.

- Заохочуйте ігри з іншими дітьми.

- Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.

- Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.

 - Намагайтесь проявляти інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).

- Не втрачайте почуття гумору.

- Грайте з дитиною в різні ігри.

- Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю.

- Частіше спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

- Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

- Не ставте забагато запитань.

- Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

- Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

- Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.

- Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

- Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

Пам’ятаймо: діти вчаться тому, чому їх вчать

 Якщо діти живуть з критикою, вони вчаться осуджувати. Якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися.

 Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися. Якщо діти живуть у жалості, вони вчаться жаліти себе.

 Якщо діти живуть з насміхом, вони вчаться бути боязкими. Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться зневірі.

 Якщо діти живуть із соромом, вони вчаться почуватися винними. Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться терпінню.

 Якщо діти живуть із похвалою, вони вчаться вдячності. Якщо діти живуть з визнанням, вони вчаться любити.

 Якщо діти живуть зі схваленням, вони вчаться любити себе. Якщо діти живуть у розумінні, вони вчаться цілеспрямованості.

 Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими. Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими.

 Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими. Якщо діти живуть у добрі та ввічливості, вони вчаться поважати.

 Якщо діти живуть у безпеці, вони вчаться вірити в себе й довіряти тим, хто поруч з ними.  Якщо діти живуть у дружелюбності, вони вчаться розуміти, що світ – прекрасний.


Поради батькам дошкільників щодо
адаптації дітей до навчально-виховного процесу

Картинки по запросу "дошкільник" 

1. Необхідно організувати життя дитини в сім’ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному навчальному закладі.

2. Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок) та взаємодії з дітьми. Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім’ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності.

3. Обговоріть у сім’ї з дитиною, що позитивного є в дитячому садку (нові товариші, багато іграшок і т. д.)

4. Бажано познайомити дитину з майбутніми вихователями заздалегідь.

5. В перші дні перебування в дитячому садку залишайте дитину на 2-3 години, поступово збільшуючи час знаходження в дитсадку.

6. Не запізнюйтесь.

7. Створіть спокійний, безконфліктний клімат в сім’ї. Навчіться керувати власними діями та висловами. Пам'ятайте, що ваше хвилювання передасться дитині.

8. Оточіть дитину атмосферою психологічного комфорту: відмовтесь від непорозумінь та конфліктів, категоричності, підвищених, необгрунтованих та незрозумілих вимог до дитини.

9. Завжди знаходьте час вислухати, що непокоїть вашу дитину, які у неї труднощі, чого вона досягла.

10.  Вселяйте віру дитини в її сили, можливості, показуйте її значимість.

11. Надавайте дитині емоційну підтримку: виявляйте любов до дитини обіймами, цілунками, ласкавим поглядом та теплим словом, хваліть і радійте разом з нею.

12. Підтримуйте авторитет вихователя. Якщо ж у вас виникнуть непорозуміння, намагайтесь залагоджувати їх не у присутності дитини – така поведінка збереже довіру дитини до вихователя і не призведе до стресу.

13. Головною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка і єдність вимог до малюка в сім’ї та дитсадку.


Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

Картинки по запросу "адаптація першокласників"

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є уважне й лагідне ставлення батьків до дитини, розуміння ними її  внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але незважаючи на це, для полегшення процесу адаптації дитини до школи все ж можна дати деякі рекомендації:

  • Повірте в унікальність та неповторність Вашої дитини, в те, що вона дитина неповторна,  не схожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.
  • Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.
  • Не соромтеся демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.
  • Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її  на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.
  • Задля виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.
  • Пильнуйте, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише основні) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь установлених заборон і дозволів.
  • Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтеся впливати на дитину проханнями – це найбільш ефективний спосіб. У випадку непокори необхідно переконатися, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що зазвичай достатньо ефективно. І лише у випадку, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання, яке повинне відповідати вчинку, крім того, дитина має розуміти, за що її покарали. Важливо пам’ятатити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками міра.

Пам'ятайте:

  • Покарання – це моральний замах на здоров'я дитини  - фізичне і психічне.
  • Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого.
  • Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.
  • Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінку перегорнуто. Про старі гріхи - ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!
  • Хоч би що  трапилось, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
  • Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.
  • Не забувайте:  ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчитеся краще розуміти одне одного.
  • Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Поради батькам щодо обладнання робочого місця першокласника

Картинки по запросу "робоче місце  першокласників"

Для учня бажано виділити окрему кімнату. Стіл ставлять так, щоб світло падало зліва. Праворуч від стола розміщують етажерку або полиці для книжок. Меблі повинні відповідати зросту школяра. Висота стільця має бути такою, щоб нога всією ступнею торкалася підлоги, висота стола — 55—65 см. Якщо в сім'ї двоє дітей,  кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціонально обладнаний куточок сприяє зосередженості, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності.

Важливим є забезпечення правильної пози під час сидіння.

Відстань від очей до предметів, які він розглядає, має становити 30-35см. Книги піднімають за допомогою підставки.

Важливо привчати дитину підтримувати на робочому місці порядок. Кожна річ повинна мати своє місце.

Як домогтися виконання дітьми згаданих вище вимог? Не шкодуючи часу, привчайте малюка виконувати те, що ви вимагаєте. З другого боку, важливо похвалити дитину за кожен, навіть незначний успіх: "Ти сьогодні значно краще тримаєш ручку і не сутулишся. Молодець!"

Поради батькам щодо правильної організації відпочинку дітей

Загальна стратегія відпочинку — зміна діяльності, зняття втоми за певний проміжок часу, позитивні емоції.

Організовуючи відпочинок дитини, зверніть увагу на такі моменти:

1. Відпочинок між заняттями в школі

Відпочинок між заняттями в школі та приготуванням домашніх завдань дітям потрібен, адже в школі вони витримують велике розумове і фізичне навантаження.

2. Сон

У системі відпочинку дитини найважливіше місце посідає повноцінний сон. Це поняття складається з достатньої тривалості і глибини сну, дотримання певних гігієнічних умов.

3. Скільки необхідно спати дитині?

З життєвого досвіду добре відомо: чим молодша людина, тим більше вона спить. Сон потрібен для нормального функціонування організму. Гігієністи пропонують такі норми сну.

Вік

(у роках)

Тривалість сну (в годинах)

ніч

день

6

11-12

(якщо не спить удень)

1,5-2

(протягом року)

7

11

1,5-2

(І-ше півріччя)

8-9

11-10.30

-

10

10.30-10

-

Зменшення тривалості сну в дітей 6-7 років призводить до порушень у центральній нервовій системі. Діти стають млявими, важко сприймають навчальний матеріал, а інколи навпаки, збуджуються, капризують. При збільшенні тривалості сну до рекомендованої норми ці негативні явища зникають.

Глибина сну залежить від умов, у яких дитина спить. Рекомендується вкладати її в один і той же час та дотримувати "ритуалу сну".

Якщо дитина погано засинає, батьки повинні з'ясувати причину та усунути її, заспокоїти дитину, запевнивши її, що вона обов'язково засне, якщо мовчки буде повторювати: "Я обов'язково засну". Або запропонувати старий спосіб - порахувати до 20, 50, 100. Якщо ж ці поради не допомагають, треба звернутися до педіатра.

4. Відпочинок у вихідний день

Він допоможе усунути 4 "дефіцити": руху, свіжого повітря, спілкування з природою та батьками. Зніме втому за тиждень.

Одноденний туристичний похід, прогулянка до лісу, річки, збирання грибів та ягід, сімейний похід на лижах - це найкраще, що можна порадити на вихідний. За несприятливих погодних умов добре відвідати музей, театр, зайнятися рукоділлям, почитати книгу.

         5. Канікули

          Їх радимо спланувати так, щоб вистачило часу на чотири справи:

  • активний відпочинок на свіжому повітрі;
  • допомога родині та участь у суспільно корисних справах;
  • читання книжок;
  • розваги.

Діти можуть підніматися вранці на 1-1,5 години пізніше, але лягати не пізніше 21.00.

Раціональне чергування навчальних занять та відпочинку, дотримання гігієнічних рекомендацій допоможе зберегти працездатність дитини та її здоров'я.


Поради батькам щодо зняття в дітей психологічного напруження

Картинки по запросу "психологічне напруження дітей"

У “шкільному” житті першокласники стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють у конфлікти.

Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.

Батькам доцільно знати способи зняття психічного напруження в дітей.

1. Глибоке дихання

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Видихнути трохи повільніше,  до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, позбавляючись  хворобливості та хвилювання.

2. Фізичні навантаження

Найкращим  способом зняття нервового напруження є  фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.

3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

4. Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.

5. Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

6. Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.

7. Позитивні емоції

З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.

8. Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.

9. Спілкування з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.

10. Гра

Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для першокласників,  оскільки це діяльність, без  якої  дитина шести років нормально жити і розвиватись не може. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість  забезпечити  необхідні для розгортання справжньої гри умови. Йдеться про ініціативу, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування. Тому  батькам  учнів першого класу доцільно подбати про те, щоб у вільний від шкільних занять час діти достатньо гралися.  Чим більший вибір ігор, тим  легше  розкрити  індивідуальні  можливості  й обдарування кожної  дитини, створити оптимальні умови для її  повноцінного розвитку. 

Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, поведінку уявних персонажів, їхнє  ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми,  на чуттєвому рівні прилучається до культури  середовища,  що її оточує. Другий фактор, яким  зумовлюється виховний вплив творчих ігор, – реальні міжособистісні стосунки дітей у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості,   засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.


Поради батькам п'ятикласників щодо підтримки дитини
в період адаптації до навчально
-виховного процесу

Картинки по запросу "адаптація п'ятикласників"

1. Формуйте позитивне ставлення до школи, вчителів.

2. У 5-у класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час підготовки до уроків. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок.

3. Забезпечте своїм дітям удале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.

4. Заведіть дітей у бібліотеку, читальний зал не силою, але привчайте до повсякденного читання художньої літератури, просіть їх переказати прочитане.

5. Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах,

6. Дбайте про те, щоб дитина була охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.

7. Ніколи не поспішайте з висновками а ні про дитину, а ні про вчителя - прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.

8. Розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці.

9. Пам'ятайте, клас, де навчається ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваша дитина. Це залежить від кожного й від вас теж.

10. Помічайте і заохочуйте навіть найменші успіхи у навчанні та поведінці дітей.

11. Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.

12. Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.

13. Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.

14. Умійте ставити себе на місце дитини.

15. Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - її перший ворог.

16. Головною умовою успішної адаптації дитини до умов середньої школи є єдність вимог до дитини в сім'ї та школі.


10 «золотих правил»  виховання щасливих дітей від американського психолога Віктора Клайна

1. Стимулюйте інтелект дитини.

Створивши сприятливе середовище, можна підвищити розумовий розвиток дитини. Тому – не гайте часу. В ранньому дитинстві мозок краще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше засвоїти їх набагато важче.

2. Формуйте самоповагу.

Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і, навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитині такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

3. Навчіть дитину спілкуватися.

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички:

- щира любов до батьків дає відчуття захищеності;

- приязне ставлення до оточуючих, не лише до близьких і рідних;

- зовнішня привабливість: одяг, манери;

-можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, учителів, ровесників;

- висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі;

- мати б хоча б середній запас слів, підтримувати розмову.

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала телеманом чи комп’ютероманом.

Телевізор, відео, комп’ютер, як злі чарівники, здатні красти в неї години, дні, роки. Перегляд телепередач понад норму гальмує у дітей розвиток лівої півкулі головного мозку, деякі комп’ютерні ігри формують агресивну поведінку. Лівою півкулею визначається розвиток мови. «Телемани» і «комп’ютеромани» стають нервовими, їхні дії визначаються миттєвою реакцією, завдаючи шкоди осмисленню та обговоренню події. Телепередачам та комп’ютеру слід протиставляти заняття спортом, музикою, читанням, корисною домашньою роботою тощо.

5. Виховуйте відповідальність і порядність.

Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добро, а що – погано, а й закріплюйте гарні навички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою.

За приклад дитині має слугувати плідна поведінка батьків, а пізніше ровесників.

6. Навчіть дитину шанувати сім’ю.

Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя. Діти мають бачити все тільки добре та розуміти «хочу» і «треба».

Найкращий спосіб виявити батьківську любов – кохати матір своїх дітей. Жінка, зігріта чоловічою любов’ю і повагою, добре ставиться до сім’ї.

Усе це краще за будь-яку лекцію дасть зрозуміти дитині, сімейне життя – це, насамперед, рівноправ’я у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання зробити для неї добро, ніжність та взаємну повагу.

7. Живіть у хорошому оточенні.

У кожної дитини має бути хороший друг. Друзі, яких виберуть ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири та поведінку. Батьки спрямовують і зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств з ровесниками з благополучних сімей.

8. Будьте вимогливими.

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших, виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги: дотримуватись порядку в домі, організовувати своє дозвілля, гідно себе поводити.

Не будьте тиранами. Запам’ятайте, що відповідальними, розумними і слухняними діти стають не відразу. На це треба витратити роки.

9. Привчайте дитину до праці.

Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Отож, подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, допоможіть заповнити їхнє життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху. Нехай вчаться долати труднощі, впевняються, що можуть впоратися з будь-якою справою. Але все це має бути цікавою, захоплюючою грою, а не важкою необхідністю.

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках. Треба, щоб вони брали участь у сімейних нарадах. Нехай як найраніше привчаються робити щось для інших, особливо те, що в них добре виходить.


Покарання. Як правильно карати дітей?Картинки по запросу "покарання  дітей"

Не можна карати та лаяти:

  • Під час хвороби або неповного одужання. Психіка дитини в цей час особливо уразлива, реакції непередбачені;
  • Під час їжі, гри, після сни і перед ним;
  • Відразу після фізичної або душевної травми (падіння, бійки, нещасного випадку)
  • Коли дитина вже насправляється із страхом, неувагою, лінню, роздратуванням.
  • У випадках, коли у дитини щось не виходить.
  • Коли внутрішні мотиви вчинків вам незрозумілі.
  • Коли ви самі втомилися, засмучені або схвильовані. У такому стані злість завжди підказує невірні кроки.

Ще одна помилка: батьки карають дитину і стверджують, що він ледар, боягуз, негідник. І дитина вірить. Слова для нього означають лише те, що вони означають насправді. Будь - яке твердження вони сприймають буквально, ніякого переносного значення.

Правила покарання від Володимира Леві

  • Покарання не повинне шкодити здоров'ю - ні фізичному, ні психічному. Окрім цього воно має бути корисним.
  • Якщо сумніваєтеся - карати або не карати, краще не карати, навіть якщо розумієте, що надмірно м'які і нерішучі.
  • За один раз - одне. Навіть якщо провинностей багато, покарання може бути суворим, але тільки одне за усе разом, а не по одному за кожну провинність. Салат з покарань - салат не для дитячої душі! Не можна карати за рахунок любові. Щоб там не сталося, не обмежуйте дитину в похвалі і заохоченні, на які він заслуговує.
  • Термін давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням. Покарання із запізненням вселяють дитині спогаду про минуле, не дають можливості стати іншим.
  • Покарали - пробачили. Інцидент вичерпаний. Сторінку перевернуто. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати нове життя спочатку.
  • Без принижень. Щоб не сталося, якою б не була провина дитини, покарання не повинне їм сприйматися як перемога нашої сили над його слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ми не справедливі, покарання подіє тільки в зворотному порядку.
  • Дитина повинна бояться не покарання і нашого гніву, а нашої прикрості. Слід зрозуміти, що, не будучи досконалим, він не може засмучувати тих, кого любить.

Пам'ятайте! Кращий спосіб понизити агресивну поведінку дитини - проявляти любов до нього. Лише одне ласкаве слово може зняти озлобленість і дратівливість дитини. Дуже важливо, щоб дитина почувала себе улюбленою, потрібною і його приймали таким, яким він є. Постарайтеся знайти і зрозуміти причину протесту і агресії, по можливості усунете її.

Найважливіше - створити для дитини такі умови життя, де йому демонструвалися б зразки миролюбного відношення між людьми, були б відсутні негативні приклади агресивної поведінки.


Рекомендації батькам, діти яких зазнали насильства

1.      Важливо, щоб ви самі могли поговорити з кимось про свої особисті почуття, поділитися ними, одержати підтримку, щоб у свою чергу бути опорою дитині в такій ситуації.

2.      Щоб дитина відчула вашу підтримку і відновилася, важливо:

-        допомогти дитині виразити себе і впоратися з негативними почуттями;

-        убезпечити її, за можливості, від повторного насильства;

-        забезпечити їй захист від глузувань, осуду, ганьби;

-        допомогти їй відновитися, забезпечити спокій у родині.

3.      Важливо, щоб дитина не "закривала" своїх почуттів у собі, а могла б "вилити"їх, поділитися ними.

Коли дитина переживає сильні почуття, їй боляче, страшно, кривдно, соромно, вона відчуває гнів, і перше, що ви можете зробити, - це дати їй зрозуміти, що ви "чуєте й бачите" її переживання.

4.      Активно слухати - це значить "повертати" дитині в розмові те, що вона вамсказала, при цьому виявивши її почуття.

Якщо дитина зверталася до вас із чимось важливим для неї, намагайтеся приділити їй увагу цілком, не розсіюючи її на щось інше.

Не слід ставити дитині запитання. Краще, щоб ваша реакція була стверджувальною. Фраза, сформульована як запитання, не висловлює співчуття. Скоріше буде сприйнята дитиною як розслідування з боку батьків.

5.      Якщо дитина розповіла вам про насильство, важливо, щоб своєю реакцією й словами ви донесли до неї наступне:

-        Я  тобі вірю.

-        Мені дуже шкода, що з тобою це трапилося.

-        Це не твоя провина.

-        Я радий, що ти мені про це розповів.

-        Я постараюся зробити так, щоб ти був у безпеці.

-        Ти не один. Це трапляється й з іншими дітьми.

-        Я тебе люблю й підтримую.

-        Я поруч із тобою.

6.      Реакції деяких дітей можуть бути внутрішніми, вони переживають усе в собі. Таким дітям особливо потрібна допомога в тому, щоб вони змогли розповісти про свої почуття, довірити їх іншим.

І тут ви можете використовувати прийоми активного слухання, щоб допомогти дитині почати говорити. Але не тисніть! Важливо показати дитині, що ви бачите її почуття, але чекаєте, поки вона буде готова сама розповісти про них.

7.      Якщо у вас поки що немає достатньо довірливих взаємин із дитиною, ви розумієте, що з вами вона з якихось причин не готова поділитися, допоможіть їй знайти когось, із ким вона зможе поговорити.

8.      Не варто приймати якихось рішень самостійно, не враховуючи реакції дитини. Діти дуже чутливі до цього, особливо підлітки.

9.      Коли дитина розповідає про свою проблему, не слід:

-        Давати поради, як поводитися, пропонувати готові рішення - "А ти дай здачі", "Я б на твоєму місці..." - така позиція не допомагає дітям повніше розповісти про свої переживання, а сприяє тому, що від таких порад дитина ще більше замикається в собі й своєму почутті провини.

-        Критикувати, робити догану, обвинувачувати - "З тобою завжди щось трапляється", "Сама винна!" - такі фрази звичайно викликають тільки сильну захисну реакцію й уникання розмови, зневіра в тому, що можна бути почутим батьками, збільшує провину.

-        Читати мораль, повчати - "Треба було думати", "Навіщо ти з ними зв'язувався" - це викликає у дітей відчуття тиску, ще більше відчуття провини.

-        Обзивати, висміювати - "Боягуз, ти що, здачі дати не міг?", "А ти, звичайно, завжди правий?"

-        Випитувати, розслідувати, що трапилося - "Ні, ти все-таки скажи", "Ну чому ти мовчиш?", "Що ж усе-таки трапилося?" - Краще замінити запитання на стверджувальні фрази.

-        Співчувати на словах, умовляти - "Я тебе розумію" та інші подібні фрази можуть пролунати надто формально для дитини. Іноді краще її просто обійняти.

10.    Допоможіть дитині зрозуміти головне: якщо вона вийшла з ситуації з

найменшими можливими втратами - значить, її дії були правильними.


6 порад батькам, щоб їхня дитина не стала жертвою булінгу в школі

1. Пам’ятайте: дитина не може впоратися з булінгом самостійно! Діти зазвичай не розповідають про насилля батькам, тому важливо навчитися розпізнавати ознаки булінгу.

2. Щодня розмовляти з дитиною про її справи в школі. Це кілька хвилин на день про те, як і з ким дитина проводить час у школі, що відбувається дорогою додому тощо. За розмовою спостерігати за настроєм дитини. За можливості відвідувати дитину у школі, зустрічати її зі школи.

3. Розвивати здорову звичку боротьби з хуліганством і нетерпимість до залякувань. Ваші діти повинні знати, що це ненормально залякувати чи стояти осторонь, коли ображають іншого. Навчити дитину просити про допомогу дорослих і не боятися розповідати про знущання. Пояснити, що вам (батькам) можна довіряти і ви допоможете у будь-якій ситуації.

4. Навчити дитину правильно користуватися Інтернетом, соціальними мережами. Пояснити, що таке кібербезпека і як протистояти кіберзалякуванню. Установити ліміт часу роботи в мережі.

5. Бути прикладом доброти і лідерства для своєї дитини. Кожного разу, коли ви говорите з іншою особою образливим тоном, ви вчите дитину знущанню. Важливо вчити дитину робити добро і проявляти співчуття. Це запорука хороших стосунків з однолітками.

6. Якщо ваша дитина вже стала жертвою шкільного булінгу, за жодних умов не можна ігнорувати чи замовчувати виявлені факти жорстокої поведінки над дитиною. Рекомендовано повідомити в усній чи письмовій формі про насилля адміністрацію навчального закладу.



Comments:
Only authorized users can leave comments.