Новини проекту
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!

Кабінет психолога

Дата: 5 листопада 2018 о 10:04, Оновлено 24 березня о 14:52
Автор: Кадук Т. В.



            ІЩЕНКО ЛАРИСА СЕРГІЇВНА 

                      практичний психолог  Вапнярського ліцею №2

У 1998 році закінчила Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського і отримала повну вищу освіту за спеціальністю  «Початкове навчання  та практична  психологія» та здобула кваліфікацію вчителя початкових класів і практичного психолога у закладах освіти

У школі працюю із 2000 року.

Педагогічний стаж -23 роки.

Кваліфікаційна категорія – вища.

Педагогічне навантаження -1  ставка




ГРАФІК РОБОТИ

практичного психолога  Вапнярського ліцею №2

Іщенко Лариси Сергіївни

у 2023-2024 н.р.

Дні роботи

                              Час та вид роботи

 Обідня перерва

Понеділок

8.00-11.00-діагностична, консультаційна робота, профілактична та просвітницька робота з учасниками освітнього процесу.

11.00-12.00-організаційно-методична робота.

13.00-15.00- організаційно-методична робота.

15.00-16.00-консультаційна робота

16.00-17.00- організаційно-методична робота.

12.00-13.00

Вівторок

8.00-10.00-діагностична, консультаційна робота, профілактична та просвітницька робота з учасниками освітнього процесу.

10.00-11.00-організаційно-методична робота.

11.00-12.00- просвітницька та профілактична робота.

12.00-14.00- організаційно-методична робота.

15.00-16.00- консультаційна робота

16.00-17.00- організаційно-методична робота.

14.00-15.00

Середа

8.00-10.00-діагностична, консультаційна робота, профілактична та просвітницька робота з учасниками освітнього процесу.

10.00-11.00-організаційно-методична робота.

11.00-12.00- просвітницька та профілактична робота.

12.00-13.00- організаційно-методична робота.

14.00-15.00- консультаційна робота

15.00-17.00- організаційно-методична робота.

13.00-14.00

Четвер

8.00-12.00-діагностична, консультаційна робота, профілактична та просвітницька робота з учасниками освітнього процесу.

12.00-14.00-організаційно-методична робота.

15.00-17.00- організаційно-методична робота.

14.00-15.00

П’ятниця

8.00-12.00-діагностична, консультаційна робота, профілактична та просвітницька робота з учасниками освітнього процесу.

13.00-17.00- організаційно-методична робота.

12.00-13.00

Контакти:  larisa_190@ukr.net




План заходів в рамках Всеукраїнського тижня протидії булінгу 25.09.- 01.10.2023 року

у Вапнярському ліцеї №2

№ з\п

Назва заходу

Дата провед.

Цільова аудиторія

1

Висвітлення плану заходів на сайті ліцею

25.09

Всі учасники освітнього процесу

2

Презентація для батьків «Булінг. Як захистити дітей від цькування»

26.09

Батьки здобувачів освіти

3

Відеоурок про кібербулінг (ютуб 16.58.) і презентація- обговорення «Моя онлайн безпека»

26-29.09

8-11 кл.

4

Година спілкування "Безпечна поведінка в соціальних мережах. Повага до себе і до інших користувачів"

26-29.09

5-7 кл.

5

Бесіда «Гігієна інтернет-ресурсів»

27,28.09

3-4 кл.

6

Засідання круглого столу «Мій лайфхак у профілактиці шкільного булінгу»

28.09

Педагоги ліцею

7

Скринька довіри «Мені некомфортно, тому що…»

25-29.09

Всі учасники освітнього процесу



План акції «16 днів проти насильства » у Вапнярському ліцеї №2

з 25 листопада по 10 грудня 2023 року

Назва заходу

Дата 

Координатор

Місце та час проведення

1.

Оформлення інформаційної дошки тижня.

27.11

Практичний психолог, соціальний педагог

Всі учасники освітнього процесу

2.

Відкриття акції «16 днів проти насильства» -інформаційні п’ятихвилинки, присвячені Міжнародному дню викорінення насильства щодо жінок.

27.11

Класні керівники

1-11 класи

3.

Оновлення інформації на сайті школи «Корисні поради!» до акції «16 днів проти насильства»

27.11

ПП, СП

Всі учасники освітнього процесу

4.

Гра-квест «Ми проти зла і насильства»

28-29. 11

ПП, СП

3-4 класи

5-7 класи

5.

Тренінг для педагогічних праців-ників «Корабель, який не тоне!»

30.11

ПП, СП

Педагогічні працівники

6.

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом «СНІД не вирок. Жага до життя.» Інформаційна просвіта.

01-04.12

ПП, СП

10-11 класи

7.

Флешмоб «Мій добрий вчинок»(фото, де діти роблять добрі вчинки: допомагають батькам, однокласникам, друзям)

06.12

Класні керівники

1 - 4 класи

8.

Година спілкування " Ми-різні, але ми-рівні", перегляд відеоролику "Як зрозуміти іншого " . Виставка малюнків «Щасливе дитинство».

07.12

ПП, СП

1-2 класи

9.

Квест «Ми проти насильства»

08.12

ПП, СП

8-9 класи

10.

Консультація психолога «Якщо не полишає тривога. Як підтримати себе?»

27.11-10.12

Практичний психолог 

Батьки

11.

Інформаційний всеобуч для батьків «Як підтримати та заспокоїти дитину під час війни»

08.12

ПП, СП

Батьки


                                                                                Затверджую

                                                                                        Директор  _____________Тетяна СИДОРЧУК

План проведення акції «16 днів проти насильства»

психологічною службою Вапнярського ліцею №2

25 листопада2022 р. -10 грудня 2022р.

з/п

Назва заходу

Цільова група

Дата проведення

Відповідальні

1

Тренінгове заняття «Попередження насильства у шкільному середовищі та виявлення дитини, яка постраждала від домашнього насильства»

Педагоги

25 .11.2022

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

2

Казка про ВІЛ(До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом)

Учні 5,6 класів

01.12.2022

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

3

Заняття «Кроки до вашої обізнаності та безпеки. Торгівля людьми.»(До Міжнародного дня боротьби з рабством)

Учні 10-11 класів

02.12.2022

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

4

Акція «Подаруй гарний настрій тим, хто цього потребує»(До Міжнародного дня людей з обмеженими фізичними можливостями)

Учні 7-Б класу

03.12.2022

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

5

Зустріч-інтервю з волонтером (До Міжнародного дня волонтера)

Учні 10-11 класів

05.12.202

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

6

Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі.Відеозустріч.

Учні 9 класу

06.12.2022

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

7

Засідання круглого столу «Злочин і кара»( До Міжнародного дня прав людини).

Учні 10-11 класів

09.12.2022

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

8

Створення відеоролика «Школа-безпечне освітнє середовище».

Учні 7-8 класів

04.12.2022

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

9

Створення відеоролика-памятки «Молодші школярі проти насильства. Наші долоньки -за мир!»

Учні 1-4 класів

28.11.2022

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

10

Перегляд соціального ролика «Світ без насильства»

Учні 5-8 класів

29.11.2022

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

11

Створення пам’ятки-рекомендації  «Як уберегти дитину від насильства?», «Як можна розпізнати, що дитина страждає від насильства?»

Батьки

30.11.2022

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

12

Оновлення інформації на сайті школи «16 днів проти насильства»

Учні 5-11 класів

25.11-10.12.2022

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.


В рамках акції "16 днів проти насильства"

25 листопада , в Україні стартує Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства» і триватиме до 10 грудня. Щорічно наш заклад освіти активно долучається до цієї акції. Нині, в умовах війни та знеструмлення куточків нашої держави, ми все таки знаходимо час і місце аби ще раз наголосити, що учні та всі учасники освітнього процесу нашого ліцею ПРОТИ НАСИЛЬСТВА!!!!
І розпочинають сьогоднішній день молодші школярі, вустами яких звучать заклики :"Не ображайте!", "Досить!", "Зупиніться".

Запрошуємо до перегляду

https://www.youtube.com/watch?v=m9Jg5mqeGMc 


Безпечне освітнє середовище

Безпека – це процес, а не результат.

Брюс Шна́йєр

Відправляючи дитину до школи, батьки хочуть бути впевнені у тому, що життю та здоров’ю дитини нічого не загрожує.

Тому педагогічний та технічний колективи ліцею створюють безпечне освітнє середовище для вихованців.

Безпечне освітнє середовище – це стан освітнього середовища, в якому: наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків, відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника навчально-виховного процесу.

Психологічна служба закладу освіти разом із учнями створили відеопам'ятку про безпечне середовище.
Бажаємо приємного перегляду.

https://www.facebook.com/100006391026470/videos/2447348208765516?idorvanity=142963836335810


В рамках акції "16 днів проти насильства"

Сьогодні, 5 грудня, Україна та світ відзначають Міжнародний день волонтера.

Волонтери- це не тільки ті люди, котрих ми бачимо на екранах телебачення: зірки шоу-бізнесу чи політичні діячі, волонтери – це і ті, хто поряд з нами.

Гордістю Вапнярської громади є багато жителів, але сьогодні психологічна служба Вапнярського ліцею №2 запросила на гостину голову Вапнярської спілки учасників бойових дій та миротворчих місій, волонтера Олександра Андрійович Скорука.

Шановні волонтери, прийміть щиру вдячність за вашу працю, за сміливість, наполегливість, за вміння розпізнати потреби людей і вчасно допомогти, за ваші палкі серця, що зігрівають людські душі. 

Приємного перегляду: 

 https://www.youtube.com/watch?v=onzEKLyEcvM


В рамках акції "16 днів проти насильства"

В Україні триває Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою і проводиться з 25 листопада по 10 грудня.

6 ГРУДНЯ – ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ СТУДЕНТОК, РОЗСТРІЛЯНИХ У МОНРЕАЛІ.

Учні 9 класу Вапнярського ліцею №2 наголошують на тому, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

https://www.youtube.com/watch?v=Aat26HCXBMM


В РАМКАХ АКЦІЇ "16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА"

Сьогодні, напередодні Міжнародного Дня прав людини, в рамках проведення Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства», у Вапнярському ліцеї №2 відбулося засідання круглого столу на тему «Злочин і кара».

Психологічна служба ліцею, практичний психолог Іщенко Л.С. та соціальний педагог

Пустовіт С.М., запросили до обговорення даного питання капітанів поліції Вапнярської ТГ Кривка О. С. та Вознюка А. О., курсантів Одеського державного університету внутрішніх справ, рядових Барасія Р. В., Франчук В. Ю., Камінського Р. В., директора ліцею Сидорчук Т.О., заступників директора ліцею з навчальної та виховної роботи Нестеренко А.В., Водвуд Г. П., представників учнівських колективів 10 та 11 класів.

Під час заходу обговорили поняття злочину та кримінальної відповідальності , удосконалили знання про відповідальність за свої дії та вчинки у житті, поспілкувалися із курсантами і отримали відповіді на всі запитання, які прозвучали сьогодні.

Ми впевнені, що дана зустріч не пройшла даремно, а ще раз підкреслила, щоб уміло і правильно користуватись своїми правами і добре виконувати свої обов’язки, не порушуючи прав і законних інтересів інших, треба знати закони.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0eGswSGwb29PntpRxcPcnZeqHg8ZzsA1DkDmyd9wzkdv6tLoWsw33K344KJ63wtitl&id=100006391026470



Запобігання та протидія торгівлі людьми

18 жовтня - Європейський  день  боротьби з торгівлею людьми

З початку 2022 року в Україні Національна поліція зафіксувала 77 випадків торгівлі людьми. Серед них було 26 фактів сексуальної експлуатації та 28 — трудової експлуатації.

Українські правоохоронці борються з двома видами торгівлі людьми. Перший починається і закінчується на території нашої країни.

Серед таких випадків найбільш розповсюджені трудова та сексуальна експлуатація.

Другим видом є торгівля людьми, яка починається на території України з вербування, однак сам злочин відбувається на території іншої

держави.

В Україні є Telegram-бот «Залишайся в безпеці», у якому можна дізнатися, як не стати жертвою торгівлі людьми, безпечно працевлаштуватися в Україні та за кордоном, розпізнати потенційних зловмисників, а також до кого звернутися за допомогою.

Національна дитяча «гаряча лінія» 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного) та Національна «гаряча» лінія  з попередження насильства,

торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (для

дзвінків з мобільного) ГО «Ла Страда-Україна».

В ЧОМУ САМЕ Є РИЗИК

Через військові дії мільйони людей виїхали з Україні в пошуках безпеки, їжі та притулку. 90% з них – жінки та діти.

Будь-хто з цих людей може опинитися під загрозою торгівлі людьми, незалежно від соціального статусу, освіти, віку чи статі.

Торговці людьми експлуатують вразливість людей, які прибувають з-за кордону, особливо якщо вони не знайомі з мовою чи культурою країни перебування. Вони користуються ситуацією, в якій опинилися жертви, і застосовують силу чи обман щоб змусити людей надавати сексуальні послуги, примусити їх до підневільної праці, жебрацтва або навіть скоєння злочинів.

Люди, які виїхали з України, перебувають у зоні особливого інтересу злочинних організацій. Вони ризикують потрапити до рук торговців сексуальними послугами та негідників, які видають себе за доброзичливих громадян, служби допомоги або законослухняних роботодавців, а насправді прагнуть скористатися цими людьми у найуразливіший момент їхнього життя.

Нові дані Томсон Рейтерс виявили чіткі сигнали того, що торговці людьми полюють на осіб, які рятуються від конфлікту, і що попит на сексуальні послуги онлайн заохочує злочинців заманювати, вводити в оману та примушувати жінок і дівчат до надання сексуальних послуг та інших форм експлуатації.

ОБСЄ та Thomson Reuters підготували поради для людей з України, щоб допомогти їм бути обізнаними та залишатися у безпеці.

Куди потрібно звертатися за допомогою тим, хто перебуває за кордоном

1. Дитяча гаряча лінія 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного, анонімно, консультації українською мовою). Лінія працює в країнах: Естонія, Данія, Кіпр, Азербайджан, Іспанія, Словаччина, Словенія, Сербія, Румуні, Португалія, Польща, Молдова, Мальта, Литва, Латвія, Угорщина, Фінляндія, Чехія, Болгарія, Хорватія, Албанія.

2. Національна гаряча лінія для дітей та молоді, яка працює в Україні, через

соціальні мережі (конфіденційно, цілодобово). Інстаграм: childhotline_ua;

телеграм: CHL116111; фейсбук: @childhotline.ukraine

3. Поліція, за єдиним номером служби екстреної допомоги: 112 (для країн

Європейського Союзу: Австрійська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Грецька Республіка, Королівство Данія, Республіка Естонія, Республіка Ірландія, Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Республіка Кіпр, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Республіка Мальта, Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Польща, Португальська Республіка, Румунія, Республіка Словаччина, Республіка Словенія, Республіка Угорщина, Фінляндська Республіка, Французька Республіка, Республіка Хорватія, Чеська Республіка, Королівство Швеція.)


ПЛАН

заходів практичного психолога Іщенко Л.С.,

спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) до Всеукраїнського тижня протидії булінгу у

Вапнярському ліцеї № 2

16-20 вересня 2022р.

Заходи

З ким проводились

Термін виконання

1

Розміщення на сайті Вапнярського ліцею №2 інформації «Що таке булінг, як його розпізнати і як діяти сторонам конфлікту?»

Учасники освітнього процесу, відвідувачі сайту.

16-20.09.2022

2

Перегляд мультфільмів, спрямованих на протидію боулінгу.

Учні 1 класів

16-20.09.2022

3

Вернісаж малюнків «Я проти боулінгу. Я за дружбу і повагу.»

Учні 2-4 класів

16-20.09.2022

4

Перегляд відеоролика «Що таке булінг?  Правова допомога.»

Учні 5-6 класів

16-20.09.2022

5

Перегляд та обговорення відеоролика про протидію боулінгу.

Учні 7,8 класів

16-20.09.2022

6

Перегляд та обговорення відеоролика «Як Нік Вуйчіч боровся з боулінгом у своєму житті»

Учні 9-11 класів

16-20.09.2022

7

Година спілкування «Протидія булінгу в учнівському колективі»

Педагоги

16-20.09.2022

8

Година спілкування «Що таке булінг та чому про нього треба  знати всім батькам ?»

Батьки

16-20.09.2022

9

Створення ролика «Учні Вапнярського ліцею №2 проти булінгу!»

Учасники освітнього процесу

16-20.09.2022

У рамках Всеукраїнського тижня протидії булінгу було створено ролик "Міфи та реальність про булінг"

https://www.youtube.com/watch?v=5nGNjwpA19U

та вернісаж малюнків "Я проти булінгу! Я за дружбу і повагу!"

https://www.youtube.com/watch?v=91BkJvGib9c




Чому діти стають жертвами булінгу

Психологи визначають декілька основних причин:

· Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

· Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

· Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Булінг в цифрах

За дослідженнями UNISEF, 40% дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Сором'язливі та спокійні діти стають жертвами булінгу вдвічі частіше за однолітків, які відкриті до спілкування. Більшість дітей ображають за те, що вони одягнуті не так, як інші, говорять або поводяться не так, як основна група.

44% дітей, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.


Як підтримати та заспокоїти дитину під час війни

ЯК ДІТИ РІЗНОГО ВІКУ РЕАГУЮТЬ НА СТРЕС ТА СПРИЙМАЮТЬ КРИЗОВУ СИТУАЦІЮ

Діти 0-3 років: у цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та бояться незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Тому їм насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт.

Діти 4-6 роківчасто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими. Вони потребують насамперед безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину, що і вона, і самі батьки в безпеці.

Діти 7-10 років: можуть відчувати провину, неспроможність, злість, фантазії, в яких дитина бачить себе “рятувальником”, “зацикленість” на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті, досить добре розуміє загрозу, може переживати страх і думає про майбутнє. Тому батькам потрібно обговорювати з дитиною події та переживання і забезпечити їй безпеку та звичний спосіб життя (ігри, спілкування з друзями тощо).

Діти 11-13 років: відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. У цьому віці діти розуміють, що відбувається, прогнозують майбутнє, але мінімальний власний досвід викликає тривожність. Батькам можна відкрито говорити про свої переживання, страхи та допомагати дітям відтворювати соціальні зв’язки. 

Діти 14-18 років: проявляють небезпечну поведінку, можливі суїцидальні думки та прояви аутоагресії, реакції, що нагадують реакції дорослих. Бояться втратити себе, своє місце, життя, близьких. Можуть радикально сприймати ситуацію, адже підліток тільки стає на ноги, а звичний світ зруйнувався. У цьому віці дорослим важливо не вимагати від підлітка брати на себе роль дорослого. З підлітком слід ділитися досвідом, розмовляти, допомагати знизити емоційне напруження.

Поясніть підлітку, що всі почуття та реакції зараз природні, а все, що зараз відбувається – це тимчасово, не на все життя. Щоб допомогти підлітку зменшити емоційне напруження – спрямовуйте його активність та емоції на конкретні дії.

Психологи звертають увагу, що практично у всіх дітей, особливо молодших, зараз спостерігається певний регрес – діти капризують, не виконують домовленості, втрачають деякі навички.

Це абсолютно нормально, й у цій ситуації батькам не треба лякатися такої поведінки дітей. Перш за все дорослим потрібно забезпечити “завдання виживання” – заспокоїти дитину тощо. При нормалізації умов можна буде працювати над відновленням.

Для того, щоб стан дитини якнайшвидше стабілізувався, психологиня Світлана Ройз радить дорослим постійно відповідати на запитання дітей, адже діти потребують пояснень. Ці запитання повторюватимуться кілька разів, але відповідати на них потрібно весь час, коротко та без подробиць. Дитина не має бути присутня при перегляді новин та розмовах про смерть і вибухи. Їй важливо чути слова: «Зараз ми в безпеці» (коли дійсно у відносній безпеці). Наскільки це можливо – потрібно відновити розклад дня й те, що було звичними діями в сім”ї.

Також дітям потрібно грати та комунікувати з іншими дітьми, адже гра – це природний механізм стабілізації. Абсолютно нормально, коли дитина грає в одну гру з зацикленим сюжетом, якщо повертається до тих ігор та мультфільмів, у які грала та котрі дивилася кілька років тому – так вона намагається повернутися до того стану й часу, коли була в безпеці.

ЩО РОБИТИ ДОРОСЛИМ, ЩОБ ЗАСПОКОЇТИ І ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ

  1. ГОВОРІТЬ ІЗ ДИТИНОЮ, ЗАЛИШАЙТЕСЯ СПОКІЙНИМ ПІД ЧАС РОЗМОВИ

Психологиня Катерина Гольцберг на своїй сторінці в мережі Facebook радить обов’язково поговорити з дитиною про ситуацію, що відбувається. Говорити з дитиною варто дорослому, який найбільше зберігає спокій. Перед тим, як говорити з дитиною, дорослому самому слід заспокоїтися, щоб не завдати шкоди дитині.

Як дорослим заспокоїти себе – читайте далі в підрозділі про дії під час панічної атаки.

Якщо спілкуєтеся з підлітком – також дуже важливо навчати його, де шукати перевірену інформацію, та ділитися джерелами для її пошуку. Адже, як пояснює психологиня, під впливом стресу підліткам, які зазвичай гарно знаходять інформацію в Інтернеті, зараз складно відшукати перевірену інформацію про все, що відбувається та зрозуміти ситуацію, оскільки емоції пригнічують неокортекс (ту частину мозку, яка “відповідає” за логіку).

2. ДЕМОНСТРУЙТЕ НАДІЙНІСТЬ

Дорослому потрібно продемонструвати надійність: варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити себе і її від небезпеки, й що наша армія на варті та дасть відсіч. Для дитини до підліткового віку свої слова про захист і безпеку можна підкріпити обіймами. Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість. 

3. ОБГОВОРЮЙТЕ З ДИТИНОЮ ПРАВИЛА “ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ”

Слід пояснити дитині, що зараз дуже важливо слухатися старших – вчителя, батька, маму, не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку.

Також домовтеся та навчіть дитину, де вона може зустрітися з вами або іншими родичами, де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок. 

4. ГРАЙТЕ ІГРИ, ВИКОНУЙТЕ З ДИТИНОЮ ЗАСПОКІЙЛИВІ ВПРАВИ

Дитяча психологиня Світлана Ройз звертає увагу, що під час стресу ігри дітей можуть бути трохи “регресивними”, тобто старші діти можуть знову грати в ігри для малечі. Можна ліпити з пластиліну, окреслити навколо себе коло безпеки з нитки,  рвати на дрібні шматки папір, «Видихнути хмаринку» (уявити, що вдихнули хмаринку і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою, тупотіти при цьому ногами) тощо. Також можна грати настільні ігри, малювати, грати у слова, ігри в телефоні, в яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис).

Докладний перелік ігор в укритті, які рекомендує психологиня, можна прочитати тут.

5. ВИКОНУЙТЕ ВПРАВИ ПРИ ПАНІЧНІЙ АТАЦІ

Міжнародний фонд ЮНІСЕФ на своїй Фейсбук-сторінці опублікував поради Світлани Ройзяк діяти при панічній атаці.

Ви та ваша дитина можете робити такі вправи на вибір:

  • покласти руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукати по цьому місцю 
  • потерти кінчик носу
  • надавити не сильно на очні яблука з двох боків
  • якщо є, де лягти, – лягти на спину і зробити рухи ногами, як на велосипеді
  • сконцентруватися на диханні – одну руку скласти, як човник і накрити нею губи, іншу руку – покласти на живіт. Видих – рука йде вниз до грудей, вдих – рука підіймається до рота
  • змащувати губи, полоскати рот водою
  • витягувати якомога далі язика – ніби намагаючись торкнутися грудної клітини
  • подивитися вправо, не повертаючи голови, – якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивіться вліво – якомога далі, потім знову прямо
  • розтерти тіло
  • розтерти точку між підмізинним (четвертим) пальцем та мізинцем – там знаходиться точка паніки 
  • покласти руки на ребра, відчути, як вони при диханні розширюються, підіймаються
  • розтерти руки, прикласти до нирок.

6. “ЗАЙМІТЬ” ЧИМОСЬ АУДІАЛЬНИЙ КАНАЛ ДИТИНИ

Світлана Ройз пояснює, що під час звуку сирен у дитини в особливому навантаженні перебуває аудіальний канал сприймання, тому його потрібно чимось “зайняти”. Для цього можна співати хором, горланити кричалки проти утіпутіна і російської армії, слухати в навушниках аудіоказки та музику, взяти з собою гітару та влаштувати для всіх концерт.

7. ЩЕ КІЛЬКА РЕЧЕЙ, ЯК МОЖНА ВІДВЕРНУТИ УВАГУ ДИТИНИ

  • Обіймайте дитину, жартуйте з нею. 
  • Поїть дитину теплими напоями, годуйте її чимось смачненьким. 
  • Виконуйте разом із дитиною рутинні справи.
  •  Вмикайте мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.

8. ПОЯСНЮЙТЕ ДИТИНІ ПРО ВАЖЛИВІСТЬ БУТИ ЗІБРАНИМИ ТА ДОПОМАГАТИ ОДНЕ ОДНОМУ

Психологиня Світлана Ройз пише, що

необхідно пояснити дитині складність ситуації, пояснити, що сталося те, чого ми боялися, тому важливо бути зібраними та допомагати одне одному.

9. ДОВІРТЕ ДИТИНІ ПОСИЛЬНЕ ДЛЯ НЕЇ ВІДПОВІДАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 

Світлана Ройз радить покласти на дитину відповідальність, яка їй до снаги – наприклад, доручити дитині завдання слідкувати за іграшкою.

Наші психологи також рекомендують доручити дитині певну функцію чи роль. Наприклад, можна попросити дитину створити казку про якогось персонажа,  уявити себе журналістом та провести репортаж із події тощо.

Прийом відповідального завдання, ролі чи функції можна застосовувати й для саморегуляції дорослих.

10. ДОЗВОЛЯЙТЕ ДИТИНІ ВИВІЛЬНЯТИ НЕНАВИСТЬ ТА ЗЛІСТЬ

Психологиня Вікторія Горбунова пояснює, що зараз і для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) – це здорова реакція. Тому дорослим потрібно  дозволяти собі й близьким, зокрема й дітям, це робити. Це варто робити  в ігровій формі. Можна застосовувати гру “Злий бобер” (придумати злу тваринку і поводитися так, як, на нашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворитися на добру тваринку. Потім – на людину) або кричати в “мішечок для криків” або стаканчик. Але після вивільнення ненависті та злості слід перемкнутися на щось добре і позитивне: на обійми, теплий чай, добрі слова одне одному. 

Сльози та плач – теж нормально в цій ситуації, тому

дайте дитині виплакатися. Після емоційного вивільнення дитині буде легше заснути

КУДИ МОЖНА ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ПСИХОЛОГІЧНОЮ ПІДТРИМКОЮ

Національна психологічна асоціація з початком військових дій силами небайдужих людей зібрала психологічний консультативний центр для тих, хто переживає паніку, тривогу та постійний стрес. Щоб звернутися за допомогою до центру – треба заповнити анкету.

Бот першої психологічної допомоги із порадами психологічної підтримки для себе та щоб підтримати інших.

Також Міністерство освіти і науки України з сертифікованими психологами Асоціації інноваційної та цифрової освіти запускає щоденні онлайн зустрічі о 13.00 та 20.00 тут .

Цілодобова безплатна платформа для психологічних консультацій “Розкажи мені”, створена Інститутом когнітивного моделювання, МОЗ. Щоб отримати допомогу – необхідно заповнити анкету на сайті, коротко описавши свій стан.

Бережіть себе та людей поруч. Зараз важливе кожне добре та тепле слово підтримки.

Телеграм-канал “Підтримай дитину”, який запустили педагоги та дитячі психологи за підтримки Міністерства освіти і науки. На цьому каналі – рекомендації, ігри та розвиваючі вправи, завдання для артикуляційної гімнастики, аудіоказки, які можна виконувати у сховищі, вдома чи під час евакуації.

Національна гаряча лінія для дітей та молоді зібрала контакти психологів та психотерапевтів, котрі готові надавати безоплатні консультації.

Також корисні джерела:

• поради швидкої допомоги з кризового реагування від Світлани Ройз у ситуації розгубленості, під час панічних атак, під час стресу та паніки, якщо шок у людини поруч (миготові (1).jpg);

• психологічна турбота від Світлани Ройз – добірка відеороликів на сайті МОН;

• рекомендації з психологічної допомоги від МОЗ;

• від національної гарячої лінії для дітей та молоді Громадської організації «Ла Страда-Україна» рекомендації щодо того, як допомогти дитині впоратися зі стресом, розроблені завдяки підтримці Child Helpline International та NATAL Israel;

• поради для дорослих про те, як зберігати свій ресурс, створені в межах «Проєкту «Національна гаряча лінія для дітей та молоді» ГО «Ла Страда-Україна» за фінансової підтримки UNICEF Ukraine та уряду Німеччини;

• посібник першої психологічної допомоги (посібник з допомоги (1)) для працівників на місцях щодо того, як надавати підтримку людям одразу після надзвичайно стресових подій. Він призначений для тих, хто має можливість надавати допомогу людям, які пережили надзвичайно стресову ситуацію. Посібник створений Всесвітньою організацією охорони здоров’я із наданим правом перекладу та публікації
видання українською мовою Міжнародному медичному корпусу.

Бережіть себе та людей поруч. Зараз важливе кожне добре та тепле слово підтримки.

Щиро дякуємо професіоналам-психологам, які допомагають батькам та дітям зберігати впевненість і спокій у ці складні часи та за матеріалами і порадами яких створена і розповсюджена ця публікація, зокрема Світлані Ройз, Любові Найдьоновій, Катерині Гольцберг, Вікторії Горбуновій.

Цей матеріал підготовлений в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).


Возможно, это изображение 2 человека 




Актуальна інформація щодо стабілізації психоемоційного стану

https://vinps.vn.ua/wp-content/uploads/2022/03/video-50881e48dae5fec699f442a476320128-V-2.mp4

https://vinps.vn.ua/wp-content/uploads/2022/03/164742073586658_oYXuYLX6-1.mp4За матеріалами Навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти Вінницької області



Як справитися зі стресом та тяжкими переживаннями?

Поради

Зараз ми можемо відчувати найрізноманітніші емоції: від оптимізму та надії до шоку та заперечення. Переживань може бути багато, але відчувати будь-яке з них абсолютно нормально!

Якщо ви помітили, що ваша близька людина не може справитися з якоюсь складною емоцією, ви можете спробувати допомогти.

Однак важливо пам’ятати: перед тим, як допомагати іншим, подбайте про себе і свій психологічний стан.

Ділюся з вами  порадами Тамари Забашти — консультанта ініціативи Angels, лікаря-психолога, як допомогти собі та іншим справитися зі стресом та тяжкими переживаннями.

Можливо, це зображення в мультиплікаційному стилі (1 особа та текст)

На зображенні може бути: текст «як впоратися 31 стресом? 1 2 3 4 5 зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати. повертайтеся go рутинних звичних справ. читайте (30-50 сторінок на день). слухайте музику, дивться улюблени фильми, серали. споживайте лише достоврну информацю 3 офцийних джерел. намагайтеся дотримуватися режиму дня сну. рухайтеся, виконуйте хоча 6 M нi̇мольн физични навантаження. правильно ma глибоко дихайте, робть дихайльн вправи. 7 8»

На зображенні може бути: текст «як допомогти при панчний атаці? 1 2 попрость людину cicmu, onycmumu голову ma впертися ногами y nigлoгy. скажить людини зосередитися на диханні guxamu повльно. 3 переведть увагу. попрость людину розповісти npo me, що вона бачить чуе.»

На зображенні може бути: текст «як допомогти, якщо людину здолав страх? 1 2 покладить руку потерпілого на свое запястя, щоб BİH вдчув ваш спокій. дихайте глибоко рівно. заохочуйте людину guxamu в одному pummi 3 вами. якщо постраждалий говорить, слухайте його, виявляйте розуминня, зацкавленсть, спвчуття. зробть поmерnілому легкий масаж найбильш напружених мязв miлa. 3»



Возможно, это иллюстрация (один или несколько человек и текст «поради для самодопомоги UAMENTAL FNT HELP HEL 1 1») 

Возможно, это изображение текст

Возможно, это изображение один или несколько человек и текст

Возможно, это изображение текст «якщо ви вдчуваете себе дисоцйованним або розсяним: пожуйте шматочок мбиру або чил поплескайте в долон доти, поки не вдчуете вдчуття поколювання, лоскоту, печиння випити склянку крижаной води дисоцаця це така собі стратегия уникнення, яку ми використовуемо для зменшення напруги, нби намагаючись не вдчувати всю емоцю одразу, пдзаморожувати якусь ii частину. UAMENTAL 1 HFI HELP»

Возможно, это изображение текст «якщо ви вдчуваете тривогу або страх: приготуйте собі гарячий напй пийте його повльно, помчаючи смак запах, форму чашки та iii ваги y вашй руц зробть десять глибоких вдихив, рахуючи кожен вголос запишить все, що ви можете думати про те, де ви зараз перебуваете, наприклад час, дата, колир CTIH меблв y KIMHaTI приймить теплу ванну або душ це може допомогти змнити ваш настрй, створивши заспокйливу атмосферу видволкаюч физичн вдчуття UAMENTAL L HELP 1»

Возможно, это изображение один или несколько человек и текст




Як ми працюємо

Сьогодні , 15 грудня, на базі Вапнярського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2  практичним психологом Іщенко Ларисою Сергіївною було проведено відкрите тренінгове заняття "Рівні права і можливості жінок і чоловіків". Учасниками тренінгу були учні 10 класу, працівники психологічної служби Вапнярської ТГ, дирекція Вапнярського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2 Сидорчук Т.О. та Нестеренко А.В., спеціаліст відділу освіти, культури, молоді та спорту Соколова О.В.

Під час заняття було обговорено рівні права і можливості чоловіків і жінок, проаналізовано поняття «гендер», «гендерна рівність», «гендерні стереотипи», «гендерна дискримінація», здобуті знання підкреплено цікавими різноплановими вправами. Учасники тренінгу активно включалися в роботу, обгрунтовано і впевнено доводили свою позицію,релаксували і були відкритими до запитань і неформального спілкування.

Практичний психолог Іщенко Л.С. на високому методичному рівні провела тренінгове заняття,використовуючи інтерактивні методи та технології, ненав'язливе спілкування; майстерно поєднала наукову та практичну складову, створила умови педагогічної взаємодії педагогів, психологів та учнів та ще раз довела, що практичний психолог-працівник ,за допомогою якого наше життя перетворюється на різнобарвну веселку з прекрасними теплими і ніжними сонячними промінчиками. Як завжди, тренінги, організовані нашим шкільним психологом Ларисою Сергіївною, змістовні, повчальні, несуть масу позитиву та гарний настрій. Дякуємо за роботу та бажаємо творчих успіхів Вам, Ларисо Сергіївно!

Заступник директора з НВР Нестеренко А.В.

Фото- звіт тренінгового заняття за посиланням 

https://www.facebook.com/groups/142963836335810/permalink/924901521475367/


                                                                                Затверджую

                                                                                                  Директор ЗЗСО _____________Т.О.Сидорчук

План проведення акції «16 днів проти насильства»

психологічною службою Вапнярського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2

25 листопада2021р. -10 грудня 2021р.

з/п

Назва заходу

Цільова група

Відповідальні

1

Оновлення інформації на сайті школи «16 днів проти насильства»

Всі учасники освітнього процесу

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

2

Оновлення інформації на сайті школи «Ознаки виявлення домашнього насильства»

Всі учасники освітнього процесу

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

3

Тренінгове заняття «Культура спілкування. Конфлікти»

Учні 1-4 класів

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

4

Заняття з елементами тренінгу «Коло друзів всіх єднає».

Учні 5-6 класів

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

5

Тренінгове заняття «Живімо без насильства!»

Учні 7-8 класів

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

6

Тренінгове заняття «ВІЛ/СНІД: передбачити, уникнути, не захворіти», «Правда і міфи про сексуальне насильство».

Учні 9-11 класів

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

7

Створення квіткової галявини компліментів.

Учні 1-4 класів

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

8

Шкільний флешмоб «Долонька дружби…»

Учні 1-4 класів

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

9

Тренінгове заняття з педагогами «Профілактика емоційного вигорання педагогів».

Педагоги

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

10

Зустріч із відділом «Служба у справах дітей Вапнярської селищної ради».

Учні 5-11 класів

Іщенко Л.С.

Пустовіт С.М.

Біжан Я.В.


Фото - звіт про проведення акції "16 днів проти насильства"

https://www.facebook.com/groups/142963836335810/permalink/919168948715291/


Ознаки виявлення випадків домашнього насильства

1. У виявленні фактів домашнього насильства має значення спостережливість педагогічних працівників закладу освіти, їх уважне ставлення до учасників освітнього процесу і здатність вчасно помітити симптоми неблагополуччя в поведінці та настрої дітей.

2. Види домашнього насильства визначаються за наступними ознаками:

Ознаками психологічного насильства є:

  • замкнутість, тривожність, страх, або навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
  • неврівноважена поведінка;
  • агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
  • різка зміна звичної для дитини поведінки на контрастну;
  • уповільнене мовлення, нездатність до навчання, відсутність знань відповідно до віку (наприклад, невміння читати, писати, рахувати);
  • синдром «маленького дорослого» (надмірна зрілість та відповідальність);
  • уникання однолітків, бажання спілкуватися та гратися зі значно молодшими дітьми;
  • занижене самооцінювання, наявність почуття провини; швидка стомлюваність, знижена спроможність до концентрації уваги;
  • демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому, небажання йти додому;
  • схильність до «мандрів», бродяжництва;
  • депресивні розлади; спроби самогубства;
  • вживання алкоголю, наркотичних речовин;
  • наявність стресоподібних розладів психіки, психосоматичних хвороб;
  • прояви насильства чи жорстокого поводження стосовно тварин чи інших живих істот;
  • приналежність батьків інших законних представників до деструктивних релігійних сект;
  • інші прояви поведінки чи емоційних реакцій, що не відповідають віковим нормам розвитку дитини.

Ознаками фізичного насильства можуть бути:

  • розповідь дитини, що батьки, інші члени сім’ї застосовують до неї або іншої дитини фізичне насильство, погрожують вигнати з дому, перемістити до іншого місця проживання (віддати до інтернатного закладу, влаштувати до лікарні, помешкання інших родичів тощо), про наявність небезпеки з боку тварин, що утримуються у неї вдома;
  • намагання дитини приховати травми та обставини їх отримання (відмова зняти одяг для медичного обстеження або переодягатися в присутності інших дітей; носити одяг, що не відповідає сезону);
  • зміщення суглобів (вивихи), переломи кісток, гематоми, подряпини; синці на щоках, очах, губах, вухах, передпліччях, стегнах, кінчиках пальців тощо;
  • рвані рани і переломи в області обличчя, травматична втрата зубів; травми ока (крововиливи, відшарування сітківки тощо); забиті місця на тілі, голові або сідницях, які мають виразні контури предмета (наприклад, пряжки ременя, лозини);
  • скарги дитини на головний біль, біль у животі, зовнішні запалення органів сечовивідної і статевої систем;
  • рани і синці у різних фазах загоєння на різних частинах тіла (наприклад, на спині та грудях одночасно); сліди від укусів;
  • опіки та інші незвичні для віку дитини фізичні (видимі та невидимі) травми.

Ознаками економічного насильства, занедбання дитини можуть бути:

  • постійне голодування через нестачу їжі;
  • вага дитини в значній мірі не відповідає її віковій нормі (за визначенняммедичного працівника);
  • часті запізнення до школи, брудний одяг, одягання не за погодою;
  • пропуски занять у школі;
  • втомлений і хворобливий вигляд;
  • загальна занедбаність;
  • нестача необхідного медичного лікування (дитину не водять до лікаря), неліковані зуби;
  • залишення дитини батьками під наглядом незнайомих осіб (в тому числі, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння);
  • залишення дитини дошкільного віку без догляду впродовж тривалого часу як у помешканні, так і на вулиці, в тому числі зі сторонніми особами;
  • відсутність іграшок, книжок, розваг тощо;
  • антисанітарні умови проживання, відсутність постільної білизни (або постільна білизна рвана та брудна), засобів гігієни;
  • нігті, волосся у дитини нестрижені та брудні;
  • у дитини постійні інфекції, спричинені браком гігієни;
  • залучення дитини до трудової діяльності (з порушенням чинного законодавства);
  • дитина жебракує, втікає з дому;
  • відставання дитини в розвитку фізичному, емоційному, розвитку дрібної моторики, пізнавальних здібностей, соціальних навичок та навичок міжособистісного спілкування) внаслідок педагогічної занедбаності тощо.

Ознаками сексуального насильства можуть бути:

  • знання термінології та жаргону, зазвичай не властивих дітям відповідного віку;
  • захворювання, що передаються статевим шляхом;
  • синдром «брудного тіла»;
  • уникнення контактів із ровесниками чи дорослими, зокрема й з родинного кола чи друзів сім’ї;
  • дитяча або підліткова проституція;
  • рання вагітність;
  • вчинення сексуальних злочинів;
  • сексуальні домагання до дітей, підлітків, дорослих;
  • нерозбірлива або непритаманна віку дитини сексуальна поведінка;
  • створення та реалізація дитиною сексуальних сценаріїв в іграх за допомогою іграшок та ляльок;
  • відмова від гігієнічного догляду за собою;
  • нашарування великої кількості одягу на тілі або використання одягу, який максимально приховує тіло;
  • страх або агресивна реакція щодо конкретних людей або людей певної статі, віку тощо;
  • синці на внутрішній стороні стегон, на грудях і сідницях, сліди від укусів, інші незвичні для віку дитини фізичні ознаки (видимі та невидимі), а також психологічні і поведінкові прояви, які можуть свідчити про насильство щодо дитини.

Взаємодія керівника та працівників закладу освіти для профілактики та у разі виявлення ознак домашнього насильства

1. Керівник закладу освіти забезпечує реалізацію заходів у сфері запобігання та протидії насильству:

1) проведення з учасниками освітнього процесу роботи щодо запобігання та протидії насильству;

2) організацію інформаційно-просвітницьких заходів із учасниками освітнього процесу з питань запобігання та протидії насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей;

3) організацію соціально-психологічного супроводу постраждалих;

4) визначення уповноваженої особи з-поміж працівників закладу освіти для здійснення невідкладних заходів реагування у випадках виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших осіб.

2. Уповноважена особа закладу освіти:

У разі виникнення підозри щодо домашнього насильства, жорстокого поводження з дитиною або якщо є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, з боку інших) уповноважена особа зустрічається із дитиною, стосовно якої є інформація про жорстоке поводження щодо неї, намагається розговорити, встановити контакт, довірливі стосунки та надає емоційну підтримку; проявляє інтерес, дружелюбність, щирість, теплоту і симпатію, дитина має відчути, що її дійсно чують і розуміють. Дотримуватись принципу конфіденційності щодо постраждалої особи.

У процесі розмови, якщо дитина підтверджує факт жорстокого поводження чи насильства щодо неї, уповноваженій особі необхідно з’ясувати терміни подій, які відбулися з дитиною, та можливості отримати їх опис.

Уповноважена особа закладу освіти повідомляє працівників психологічної служби закладу освіти, а працівник психологічної служби за потреби складає план корекційної роботи та здійснює соціально-педагогічний супровід з жертвою та її кривдником, особливо, якщо останнім є інший учень (учні) закладу, та у разі необхідності перенаправляє до інших спеціалістів (психотерапевта, невролога тощо).

3. Педагогічні працівники, медичний та господарсько-обслуговуючий персонал закладу освіти у разі виявлення ознак чи факторів, що можуть вказувати на домашнє насильство, складні життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною або ризики щодо їх виникнення стосовно дитини, передають уповноваженій особі закладу освіти, а у разі її відсутності - безпосередньо керівникові закладу освіти (директорові) чи заступнику директора інформацію про дитину з метою планування подальших дій щодо заходів для надання медичної, психологічної або іншої допомоги постраждалому.

4. У закладі освіти на інформаційному стенді та на офіційному веб-сайті має бути розміщено контактну інформацію уповноваженої особи закладу, організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства, примірний перелік яких додається.


Про булінг у шкільному середовищі та протидію булінгу

Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.

Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Перші публікації в Україні з’явилися 2005 р.

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

  • систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
  • задирство;
  • фізичні і психічні приниження;
  • різного виду знущання;
  • бойкот та ігнорування;
  • псування особистих речей та ін.

Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній “винахід” — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.

Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

  • переслідувач (булі);
  • жертва;
  • спостерігач.

Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:

  • вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;
  • вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасній мають низьку самоповагу;
  • вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
  • вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;
  • якщо це хлопчики, вони можуть бути фізичнослабшими за своїх ровесників.

Прикметною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.

Найчастіше булінґ відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією школи, кривдники можуть перестріти її на шляху до дому. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і глузувань: 10% – регулярно (раз на тиждень і частіше); 55% – частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26% – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.

 Практично в кожному класі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінґу.

Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:

  • фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення опорно- рухового апарату, фізично слабкі;
  • особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні;
  • особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту;
  • недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;
  • страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається навколишніми як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію;
  • відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);
  • деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);
  • знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні;
  • високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;
  • слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах).

Наслідки шкільного насилля

Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

  • неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
  • негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у школі;
  • неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
  • девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Як реагувати на цькування

Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров’ю.

Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено кілька порад для них.

Як впоратися з ситуацією самостійно

  • Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
  • Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
  • Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
  • Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.
  • Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

Що можуть зробити батьки

Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу.

Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

  • Я тобі вірю(це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).
  • Мені шкода, що з тобою це сталося(це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).
  • Це не твоя провина(це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).
  • Таке може трапитися з кожним(це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).
  • Добре, що ти сказав мені про це(це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).
  • Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека(це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

У школі вирішальна роль у боротьбі з булінґом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій. 

                                                         ПОРЯДОК

            реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в навчальному закладі

  1. Підставою для реагування в закладі освіти на випадки булінгу (цькування) є заява або повідомлення, про випадок та/або підозру його вчинення стосовно неповнолітньої особи та/або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, отриманої суб’єктами реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Повідомлення можуть бути в усній та/або письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації (телефон, соціальні мережі, електронна пошта, електронні месенджери,офіційні веб ресурси та ін.).

  1. Повідомляти про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти може будь-яка особа, учасником або стороною якого вона стала або яка підозрює про його вчинення стосовно неповнолітньої особи та/або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, або про який отримала достовірну інформацію.
  2. Повнолітні учасники освітнього процесу зобов’язані вжити заходів невідкладного реагування у разі звернення дитини та/або якщо вони стали свідками булінгу (цькування) (оцінити рівень небезпеки життю та здоров’ю сторін булінгу (цькування), негайно втрутитись із метою припинення небезпечного впливу, надати (за потреби) невідкладну медичну та психологічну допомогу, звернутись до органів охорони здоров’я для надання медичної допомоги тощо).
  3. Керівник закладу освіти:
  • призначає уповноважену особу за реалізацію норм законодавства у сфері запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти з числа своїх заступників;
  • у разі отримання заяви про випадок булінгу (цькування) не пізніше однієї доби повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України про звернення, одного з батьків або законних представників неповнолітньої особи;
  • для невідкладного надання психологічної допомоги (за потреби) інформує територіальний орган (підрозділ) служби у справах дітей та/або центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
  • для організації надання медичної допомоги постраждалій особі (за потреби) викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

визначає наказом склад комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) з метою проведення розслідування; у випадку тимчасової

  • відсутності уповноваженої особи визначає цим наказом особу зі складу комісії, відповідальну за підготовку матеріалів для засідання (шляхом опитування учасників випадку, з’ясування наявності фото та відеофіксацій, психологічної характеристики сторін тощо);
  • інформує особу, яка звернулась із заявою, про подальший порядок її розгляду; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) не пізніше, ніж три робочі дні з дня надходження заяви про випадок або підозру з метою планування та застосування необхідних заходів реагування

Зразок заяви

                                           Директору Вапнярського  ЗЗСО I-III ст №2

Сидорчук Т.О.

_______________________________

                                                                                                      (прізвище, ім’я, по батькові заявника)                                                                                _____________________________

                                                                                                      (адреса фактичного місця проживання)

 

Контактний телефон ______              

Адреса електронної поштової                                               скриньки ___________________

 

Заява

 

Доводжу до Вашого відома, що ___________________________________

_________________________________________________________________

 

 

 

ОПИС СИТУАЦІЇ ТА КОНКРЕТНИХ ФАКТІВ

 

 

 

Прошу терміново провести розслідування ситуації, що склалася.

 

 

 

 

 

_______________                                                                            ___________

 

         ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­(дата)                                                                                                                                      (підпис)



Кібербулінг – новий вид цькування у школах та серед дітей


Україна – в ТОП-10 країн Європи за поширеністю булінгу серед школярів 11–15 років. За цим показником ми лишаємо далеко позаду не лише Данію чи Норвегію, але й Угорщину з Грецією. Такі дані наводить ВООЗ.
За даними дослідження UNICEF Україна 2017 року:

  • 67% дітей стикалися з булінгом (були жертвою або свідком),
  • 48% постраждалих нікому про це не розповідали та не зверталися за допомогою,
  • 25% говорили про це не з дорослими (з другом або братом / сестрою),
  • 40% соромляться про це говорити,
  • а 22% вважають таку поведінку за нормальне явище.

Іноді кібербулінг завдає більше шкоди, ніж побиття

Як проявляється кібербулінг?

  • Залякування за допомогою повідомлень (погрози, образи)
  • Розсилка фотографій в інтернеті (реальних або перероблених за допомогою фотошопу)
  • Поширення чуток через соціальні мережі
  • Крадіжка паролів соціальних мереж або даних входу в систему для поширення шкідливої ​​інформації
  • Шантаж
  • Виманювання інтимних фотографій
  • Образливі коментарі
  • Або ж агресор може прикинутися вашою дитиною, створивши профіль з її ім’ям і фото, а потім писати через нього образливу інформацію, розсилати повідомлення однокласникам та інше

Ознаки того, що дитина, можливо, піддається нападам і цькуванню онлайн

Будьте уважні, якщо ваша дитина:

  • проводить незвично багато часу в інтернеті, особливо вночі,
  • раптово вимикає комп’ютер, коли ви заходите у кімнату,
  • відповідає на телефонні дзвінки від людей, яких ви не знаєте,
  • нервує, коли отримує нові повідомлення,
  • втрачає інтерес до використання всіх гаджетів,
  • отримує подарунки поштою невідомо від кого,
  • втрачає інтерес до школи, нервує або турбується, коли туди потрібно йти,
  • менше спілкується з друзями і родиною та стає потайною.

Що робити, якщо дитина вже зіткнулась з кібербулінгом?

ВАЖЛИВО!
Пам’ятайте: якщо ваша дитина постраждала від цькування, її шантажують, обіцяють всім розіслати її особисті фотографії або погрожують – ніколи не звинувачуйте і не сваріть дитину.
Не залякуйте дітей фразами: «Якщо щось подібне станеться – отримаєш у мене!»
Не допускайте засудження. Ніяких: «Сам винен!». Такі слова призведуть до того, що дитина не захоче звернутися до вас за допомогою.
Важливо пам’ятати: винна не жертва – винен той, хто скористався її довірою.

Дітям і без того часто страшно або соромно розповісти дорослим про ситуації, які сталися з ними. Адже раптом сваритимуть? Раптом розчаруються? Раптом не пробачать? Через такі ситуації кібербулінг може вилитися в відвертий шантаж. Адже зловмисник знає: дитина змушена буде робити все, аби батьки / школа / інші люди нічого не дізналися.

Кроки щодо захисту від кібербулінгу

  1. Поясніть дитині, що це не її вина. Що ви підтримаєте її в будь-якому разі, що ви – на її боці та вам можна довіряти
  2. Збережіть все листування, зробивши скріншоти
  3. Заблокуйте акаунти, з яких пише агресор – поставте в чорний список та ігноруйте. Іноді кривдник відступає, коли не отримує реакції
  4. Поміняйте номер телефону дитини і на деякий час видаліть всі сторінки у соцмережах. Якщо дитина буде відчувати себе таким чином «відрізаною» від світу його друзів – створіть нові, секретні сторінки для дитини з іншим ім’ям і без фото, щоб тільки сім’я і друзі знали про них
  5. З’ясуйте, чи знайома дитина з агресором у реальному житті або чи планує зустрітися. Дізнайтесь, що йому відомо про дитину (реальне ім’я, прізвище, адресу, телефон, номер школи). Запропонуйте свою допомогу – обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть, якій небезпеці може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків.
  6. Зверніться в поліцію. Якщо погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров’я дитини, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів.
  7. Якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готовий йти на контакт, зверніться до психолога.

Якщо ваша дитина сама займається кібербулінгом

Не потрібно забувати, що вашу дитина може бути не лише жертвою, але й агресором. Обов’язково розглядайте кожну ситуацію з двох сторін. Адже навіть добра і тиха дитина може одного разу виявитися на стороні тих, хто знущається над іншими. Причин тому може бути багато: від невпевненості в собі та самоствердження за рахунок приниження інших до бажання виділитися або «здаватися крутим».

Майже всі батьки дітей-агресорів стверджують, що їх дитина ніколи б так не вчинила.

Донесіть до дитині, що не можна ображати інших людей, обговорювати і критикувати їх зовнішність, колір шкіри, вагу, релігію, родину або стосунки. Не можна писати образливі речі, бажати поганого, знущатися, сміятися над кимось. Поясніть, що не можна писати погані речі і принижувати навіть незнайому людину. Навіть якщо вона ніколи не побачить тебе у реальності. Поговоріть про почуття і про те, як така поведінка може глибоко поранити іншу людину.

Пам’ятайте, що навіть у цьому випадку дитину краще не сварити. Спочатку опануйте свої емоції! Наступні кроки:

  1. Переконайтеся, що ваша дитина знає, що така поведінка неприпустима і чому.
  2. Спробуйте зрозуміти причини, чому ваша дитина поводиться таким чином, і шукайте шляхи вирішення проблем
  3. Допоможіть вашій дитині подумати про вихід із ситуації. Вибачення перед жертвами, недопущення такої поведінки в майбутньому, розмова з психологом


План заходів з проведення у Вапнярській ЗОШ І-ІІІ ст. №2

щорічної Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» у 2020-2021 н. р.

№ п/п

Назва заходу

Цільова аудиторія

Дата проведення

Відповідальні особи

1

Відкриття акції «16 днів проти насильства»

Всі учасники освітнього процесу

25.11.

Класні керівники

 Іщенко Л. С.,

Бажура Л. В. ,

 Пустовіт С. М.

2

Тренінгове заняття «Повага до себе та інших людей»

Учні 1-3кл.

07. -10.12.

Класні керівники

 Іщенко Л. С.,

Бажура Л. В. ,

 Пустовіт С. М.

3

Година спілкування з елементами тренінгу «Наша сила в згуртованості»

Учні 4-6-х класів

07.-10..12

Іщенко Л. С.,

Бажура Л. В. ,

 Пустовіт С. М.

4

Ділова гра «Плануємо свій день»

Вчителі

27.11.;

30.11.

Іщенко Л. С.,

Бажура Л. В. ,

 Пустовіт С. М.

5

Батьківський всеобуч «Батьки – не абьюзери, а друзі»

Батьки

25.11.-10.12.

Іщенко Л. С.,

Бажура Л. В. ,

 Пустовіт С. М.

6

Інтерактивне заняття «Протидія боулінгу в учнівському середовищі»

Учні 7-11 класів.

25.11.-10.12.

Іщенко Л. С.,

Бажура Л. В. ,

 Пустовіт С. М.

7

Індивідуальне консультування за запитами.

Всі учасники освітнього процесу

25.11.-10.12.

Класні керівники

Іщенко Л. С.,

Бажура Л. В. ,

 Пустовіт С. М

8

Батьківський лекторій: «Права та обов’язки членів сім’ї», «Захист прав дітей у нашій державі», «Конвенція ООН про права дитини», «Дитячий суїцид», «Насильство як соціальне явище»

Батьки

25.11.-10.12.

Класні керівники

Іщенко Л. С.,

Бажура Л. В. ,

 Пустовіт С. М.

9

Творча робота (малюнок, роздум, аплікація, колаж, ессе) «Створи своє мабутнє власними руками»

Учні 1-11 класів.

25.11.-10.12.

Класні керівники

Іщенко Л. С.,

Бажура Л. В. ,

 Пустовіт С. М.

Директор школи                                  В. М. Водвуд




АКЦІЯ «16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА»:

МОН РЕКОМЕНДУЄ ПРОВЕСТИ УРОК ЩОДО ПИТАНЬ ПРОБЛЕМ У СІМ’Ї

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Міністерство освіти і науки України рекомендує організувати та провести в закладах освіти навчальні заняття, лекції, вебінари, круглі столи,  скористатись матеріалами, які було підготовлено та адаптовано у межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»:

  1. Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей у колі довіри;
  2. Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді
  3. Відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань у спорті
  4. Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:

Усі матеріали Проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні», доступні на сайті Офісу Ради Європи, які можуть використовуватися педагогічними працівниками, соціальними педагогами, практичними психологами під час проведення профілактичної та роз’яснювальної роботи щодо запобігання насильства.

Також МОН спільно з Громадською спілкою «А21 Україна» з нагоди Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» пропонує до перегляду вебінар для педагогічних працівників щодо протидії торгівлі людьми, який допоможе провести навчальні заняття (уроки) з дітьми щодо протидії торгівлі людьми та ознайомитися з інформаційними матеріалами до таких занять (уроків). 





Щорічна акція "16 днів проти насильства" стартувала 25 листопада. Психологічна служба Вапнярської ЗОШ №2 знову активно долучилася до участі в акції.

https://www.youtube.com/watch?v=NuKs6npI4HU
 





Якщо ви зазнали домашнього насильства, то потрібно звернутися:

  • До територіального органу поліції або за телефоном 102.
  • До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
  • До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.
  • До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.
  • До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.
  • До близької людини.
  • На телефони «Гарячих ліній».

Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»:

Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда-Україна»:

0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)

Дзвінки на лінію - безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.

Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.

Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

116-123 (цілодобово та безкоштовно з мобільних телефонів),

0-800-500-225 та 116-111

Можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.

Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:

(044) 255-64-50

Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:

Зателефонувавши за номером 0 800213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:

  • інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальній послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
  • безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
  • правові консультації;
  • зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.


Думки «Великих»Картинки по запросу "професор" на щодень:

Як вдало проведений день приносить щасливий сон, так плідно прожите життя вдало дарує втіху.

Леонардо да Вінчі

Якщо можеш бути орлом, не намагайся стати першим серед галок.

Піфагор

Людина тільки там чогось досягає, де вона сама вірить у свої сили.

Л. Фейєрбах

 Геній – це один відсоток натхнення і дев’яносто дев’ять відсотків поту.

Т. Едісон

Ти оригінальний від народження. Не дай собі вмерти блідою копією.

Д. Мейсон

Людина подібна до математичного дробу: її чисельник є те, ким вона є насправді, а знаменник – те, що вона про себе думає. Чим більший знаменник, тим менший дріб.

 Л. Толстой

Пізнай себе – упізнаєш увесь світ.

Сократ

Краще годину чесно жити, чим поганить цілий день.

Г. Сковорода

Поведінка – дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя.

В. Гете




Як побороти булінг: інструкція для дітей, батьків та вчителів

 Картинки по запросу "булінг"

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

 

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки





Рекомендації для зняття психологічного напруження, зниження тривожності

Є багато маленьких хитрощів, які допоможуть людині впоратися з емоційним перевантаженням:

1.Порахуйте до 10 та лише потім повертайтеся до травматичної ситуації.

2.Простежте за своїм диханням. Повільно вдихайте й на деякий час затримайте дихання. Видихайте поступово, через ніс. Прислухайтеся до своїх відчуттів.

3.Наберіть води та повільно випийте воду, сконцентруйтеся на своїх відчуттях води.

4.Знайдіть якийсь невеличкий предмет і уважно розгляньте його не менше чотирьох хвилин,ознайомлюючись з кольором, формою, структурою так ретельно, щоб можна було уявити предмет із заплющеними очима.

5.Погляньте на небо, розгляньте все, що ви бачите на ньому.

6.Змочіть обличчя холодною водою.

7.Вийдіть з того приміщення , де вас знайшов стрес.

Для того, щоб ці методи допомогли, їх треба знати напам’ять і постійно виконувати.



Мистецтво жити в карантині

Карантин змушує жити за власними правилами – незвичними, часом обтяжливими. Чи пройде карантинна ізоляція без зайвих проблем залежить від кожного члена сім’ї. 

Неабияк впливає карантин на дітей, якщо залишити їх сам на сам з проблемою вимушеної ізоляції, доведеться потім прикласти немало зусиль аби відновити гармонію в сімейних стосунках. 

Тому перше правило карантину: «Живи за правилами!». Родині потрібно зібратися всім разом і встановити правила. Визначитися, скільки часу батьки працюють, а діти навчаються, граються, малюють чи читають самостійно. Потім скільки часу всі проводять разом. Бажано, розділити квартиру на окремі зони, щоб члени сім’ї не заважали одне одному.

Пам’ятайте, що дітям в цей час не вистачає спілкування з однолітками, і замінити його потрібно живим емоційним спілкуванням, а не будь-якою діяльністю. 

Дитина потребує фізичної активності, адже надлишок енергії в організмі, як правило, трансформується в агресію. Тому аби уникнути непорозумінь та конфліктів, домовтеся, які способи вивільнення енергії є прийнятними, а чого робити не слід.

Не варто вигадувати дитині чим зайнятися, дозвольте їй проявити ініціативу і знайти заняття за бажанням та покликом душі (навіть, якщо ця діяльність призведе до невеличкого хаосу в квартирі). Та пам’ятайте, що з дитиною потрібно попередньо домовитися про її обов’язки, зокрема підтримувати чистоту в кімнаті.

Якщо ж ініціативність дитини згасла, запропонуйте їй заповнити свій вільний час розмальовками, книгами, розвиваючими настільними та комп’ютерними іграми. Давайте їх дітям порційно. Це допоможе підтримувати постійний інтерес.

Карантин – це чудова нагода побути з сім’єю, зміцнити чи відновити втрачені зв’язки.



Як удосконалити свою увагуОсобливості навчання дітей дошкільного віку - Learning.ua

  1. Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач її об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.
  2. Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.
  3. Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, є концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.
  4. Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.
  5. Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.
  6. Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися автотренінгом, використовувати спеціальні вправи.
  7. Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як не звичай (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).
  8. Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».
  9. Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміні положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи чи зменшуючи силу звуку.
  10. Зосередженню уваги допоможуть і прості запитання, які ти можеш ставити собі час від часу: «На яке запитання щойно відповідав однокласник?», «Яке запитання щойно поставив учитель?».
  11. Якщо ти не зміг зосередитися на виконанні завдання – просто повтори його, можна вголос.
  12. Структуруй матеріал конспекту, підручника (створюй таблиці, схеми тощо). Тоді обсяг уваги збільшується.
  13. Намагайся набути максимальну кількість навчальних навичок, вони здійснюються без участі уваги. Вона потрібна тобі для нового, цікавого, важливого.
  14. Перевіряйте з сусідом по парті роботи один одного, це сприяє розвитку уваги.
  15. Щоб привернути свою увагу до матеріалу уроку, знаходь те, чим він пов'язаний з твоїм досвідом, інтересами.
  16. Більше працюй з підручниками, оскільки це тренує увагу.
  17. Не поспішай при зміні видів роботи. Зважай на те, що внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки.
  18. Не намагайся робити багато справ одночасно, бо частий перехід від однієї діяльності до іншої зменшує увагу.
  19. Враховуй, що ступень і обсяг уваги пов’язані зворотною залежністю – збільшення обсягу елементів, що сприймається, викликає зменшення уваги і навпаки. Тому важливий матеріал повторюй окремо.
  20. Вигадай свій власний жест (по коліну плеснути, смикнути себе за вухо…). Коли твоя увага зменшується цей рух м’язів допоможе тобі відновити її концентрацію.
  21. Знаходь чинники, які сприяють підсиленню твоєї уваги (легка музика при читанні, відповідне освітлення тощо).
  22. Враховуй вплив природних чинників: в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже тобі потрібно приділити більше часу (повторень) для виконання завдань


   

Поради для збереження гармонійного психоемоційного стану

 Як допомогти собі врегулювати зайву тривогу?

– Цікавтеся інформацією тільки з надійних джерел і не розповсюджуйте неперевірену.
– Обмежте час читання та перегляду новин.

– Стежте за даними захворюваності в Україні, бажано з офіційних сайтів МОЗ (не частіше ніж двічі на день).
– Намагайтесь знаходити більше тем для розмов не пов’язаних з коронавірусом.

 

Якщо відчуваєте складності самоізоляції

      В умовах ізоляції найважчими є дві речі:

1. Наявність неорганізованого вільного часу.

2.Сенсорна депривація і обмеження простору, обмеження фізичної активності.

      Сенсорна депривація – часткове або повне припинення зовнішнього впливу на один або більше органів почуттів, яке призводить до зниження потоку нервових імпульсів в центральну нервову систему.

      Сенсорна депривація може виникнути при ізоляції в замкнутому просторі. Короткі періоди сенсорної депривації мають розслаблюючий вплив на людину, запускають процеси внутрішнього підсвідомого аналізу, структурування і сортування інформації, процеси самонастроювання і стабілізації психіки, в той час як тривале позбавлення зовнішніх подразників, може призвести до надзвичайного занепокоєння, втрати зв’язку з реальністю, депресії, нездатності концентруватися, які згодом можуть привести до посттравматичного стресу.  

      Крім того, в умовах ізоляції можуть знижуватися когнітивні здібності, тому що нашому мозку для нормальної роботи потрібна більша різноманітність сигналів і стимулів з навколишнього середовища.

      В результаті знижуються як когнітивні функції – пам’ять, увага, мислення, так і функції контролю. 

Соціальна взаємодія – це одна з основних психологічних потреб людини.

Відмовляючись від комунікацій, ми віддаємо психіку серйозному випробуванню.

Саме тому всім потрібно налаштувати безконтактне позитивне спілкування.

Сприятимуть цьому прослуховування спокійної музики, малювання, ліплення, ігри.

 

          Яким чином ми можемо використати час карантину на користь?

  1. Бажано скласти список робочих задач на день, визначити години своєї праці, час на обід та перекус.
  2. Помічником може слугувати таймер. Організуйте місце для роботи, позбавлене відволікаючих стимулів.

                            Час – на завершення давніх справ.

Справ, залишених колись на півдорозі через метушню та завантаженість.

Наприклад: прочитати цікаву книгу, навести порядок в будинку, спробувати новий цікавий рецепт, подивитись фільми зі  списку рекомендованих, грати на музичному інструменті, дов’язати светрик чи завершити картину.

Це справді час, який ми можемо присвятити своїй родині, започаткувати нову сімейну традицію, як-от спільне чаювання, настільні ігри, творчі заняття.

  1. Сплануйте дозвілля.             Бережіть себе та своїх близьких!

    Як зберегти психічне здоров’я в умовах соціальної ізоляції

    Чи знаєте Ви, що страхи, тривожність, панічні настрої напряму пов’язані з хворобами, які призводять до проблем з дихальною системою.         Пропонуємо розглянути цей дивний взаємозв’язок. Представлена інформація дасть Вам розуміння того, як вберегти себе від зараження вірусними будь-якої природи.                                                                                                                      Якщо ми з розумінням поставимося до свого організму, він нас обов’язково підтримає.З усіх сторін нас сьогодні атакує деструктивна інформація: кругом вірус-ворог, все погано. Ми це чуємо, бачимо, обговорюємо. Звісно, негативні інформаційні вливання призводять до негативних думок, настроїв, що, в свою чергу, погіршує самопочуття і знижує опір організму.                                                      Що ж відбувається з нами, коли ми боїмося?Отримуючи інформацію про те, що кругом агресивний ворог, наш мозок дає команду: приготуватися до атаки й захисту!Мозок знає, що ворог в повітрі.                                                             Отже, з кожним вдихом ми можемо його впустити всередину себе. Ми здійснюємо щохвилини 16 – 30 вдихів. Напруга ще та! І кожен вдих є ризикованим.Коли ми відчуваємо страх, в кров виділяються гормональні сполуки, які блокують больові відчуття, адже потрібно рятуватися. Мозок знає, що повітря шкідливе, що я намагаюся несвідомо менше його вдихати і дає команду: «Розширити бронх!».Бронхи з середини вистелені слизовою оболонкою. Під час розширення на ній виникають мікроерозії, Це механізм, який забезпечує наше виживання.                                                              Проходить якийсь час, нічого поганого не відбувається і організм повідомляє: «Ворога нема».А вже коли ми заспокоюємося, мозок дає сигнал бронхам: «Звузити бронх!» Як? Потрібно відновити епітелій слизової бронха.Як це відбувається? В місце, де виникла ерозія, закачується інфільтрат і виникає набряк на слизовій бронха. Там починається запальний процес, який завжди супроводжується підвищенням температури тіла, щоб обмежити патологічну дію вірусу. До враженої ділянки організм спрямовує свою вірну армію: фактори захисту – лейкоцити, мікрофаги, будівельний матеріал для відновлення епітелію.В цей час у людини виникає страх: «Ворог проникнув в середину. Він у мені!» І мозок дає команду гормональній системі викинути в кров величезну кількість гормонів – адреналіну, норадреналіну. А це, в свою чергу, блокує роботу нирок.У людини зменшується кількість добової сечі. Рідина в організмі затримується, набряк збільшується і починає закривати просвіт бронха. Виникає задуха.Якщо нема страху у людини, все переноситься легко: два – три дні полежали й одужали.                                   Далі ми розглянемо, як легко, орієнтуючись на природні фізіологічні механізми, вийти з хвороби, якщо все таки зараження вірусом відбулося.     Що робити, якщо хвороба Вас знайшла?                                                              При появі перших симптомів вкладайтеся в ліжко. Мінімізувавши навантаження на м’язи, Ви дасте організму можливість легко справитися з хворобою.Ускладнення можливі, якщо людина зберігає звичну активність: продовжує ходити на роботу, в магазин, прати, пилососити.               Підвищення температури тіла при потраплянні вірусу в організм – абсолютно нормальна реакція. До 39°С не варто вживати жарознижуючі засоби. В цей час в організмі відбуваються надважливі процеси, які сприяють Вашому одужанню.При температурі тіла 38 – 39°С включається система захисту, активно виділяються лізоцин, імуноглобуліни. Вони піклуються про те, щоб вірусами не були вражені здорові клітини.Все що Вам потрібно – м’яка зручна постіль, питна вода – 50-100 мл щогодини і законний сон.                                 Для чого потрібна водичка? Це транспорт для воїнів імунної системи і доставщик будівельного матеріалу для народження нових здорових клітин. Крім того, під дією будь-якої інфекції відбувається згущення крові, що збільшує навантаження на серце.Корисно пити потогонні чаї – калинку-малинку. Адже нирки не працюють, а забруднені рідини з організму потрібно виводити. Рідину організм виводитиме через шкіру і дихальну систему, що, в свою чергу, сприятиме зменшенню набряку бронху і поступовому послабленню запального процесу.В жодному разі не приймайте сечогінні препарати в цей період, адже нирка закрита!Якщо температура 40 – 41°С, однозначно її потрібно знижувати. В жодному разі не до норми! Достатньо збити температуру до 38 – 39°С. Інакше захисні процеси в організмі зупиняться.                                                                                                          Різняться думки з приводу обмежень у харчуванні під час хвороби, аж до повної відмови від вживання їжі. Як бути? Якщо є апетит – їжте.                       Які перші сигнали одужання?Починають працювати нирки – збільшується кількість сечі. Отже, набряк в місцях запалення зменшується і починає спадати температура.                                                                                          Важливо! В цей період необхідно дотримуватися постільного режиму. Почнете збільшувати фізичне навантаження – збільшуватиметься набряк і погіршуватиметься стан.                                                                                     Бережіть себе і своїх близьких                                                                    Інформацію підготувала Вікторія Козачишина, методист Центру за матеріалами,  психологині  у  галузі  розвитку  емоційного  інтелекту, корекції невротичних розладів Черниш  Олена  Степанівни




    Як не піддаватися загальній паніці?

    Практичні поради щодо того, як вгамувати тривогу і зосередитись на власному житті

    Как не поддаваться тревоге и панике во время кризисных ситуаций? | Экология  Жизни

    З давньогрецької «паніка» перекладається як «підсвідомий жах», викликаний дійсною чи уявною небезпекою. Страх перед невідомим – це природна реакція мозку. Захисний механізм, який мобілізовував наших пращурів перед невідомим  та допомагав залишитися живими, якщо воно дійсно становило небезпеку.

    Тривога, що підживлюється страхом, – основа інстинкту самозбереження, схема дії якого залишається незмінною з часів праотців людства. 

    Ситуація, викликана пандемією коронавірусу, дійсно тривожна. Залишатися байдужим непросто.

     Та лише від нас залежить, як саме реагувати на це: мати холодну голову й зберігати спокій чи впадати в паніку.

    Чи вирішить остання проблему? Не думаю. А от психіка, ймовірно, постраждає. І можливість тверезо оцінювати ситуацію, оперативно ухвалювати рішення в критичні моменти знизиться.

    Пропоную обрати методи, які будуть найбільш ефективними для вас та допоможуть не впадати в паніку.

    Фільтруйте джерела інформації

    Читайте новини лише на перевірених ресурсах, яким можна довіряти.

    Менше коментуйте та поширюйте інформацію про коронавірус. Чим більше втягуєтеся в розмови, що нагнітають ситуацію, тим страшнішу картину змальовує мозок. І чим густішими стають «фарби», тим важче «променю» раціональності пробитися крізь них та достукатися до вас.

    Практикуйте діджиталдетокс

    Краще витратьте час, який проводите в інтернеті, на спілкування з рідними, вивчення іноземної мови, читання.

    Врешті, навчіться готувати нову страву. Це допоможе вашій психіці відпочити й «очиститися» та дасть змогу більш спокійно й раціонально опрацьовувати інформацію.

    Розробіть план дій

    Розробіть та запишіть план дій на різні випадки: епідемії та обмеження пересування, хвороби колег чи людей, з якими ви були в контакті, вашої хвороби чи рідних тощо.

    Опишіть детально свої дії в кожному випадку. Це дасть вам відчуття контролю та розуміння, що зможете впоратися з будь-якою ситуацією.

    Записуйте те, що хвилює

    Це допоможе перенести тривогу в іншу площину (на папір) та трохи заспокоїтися.

    Окрім того, хвилювання шкодить сну. А, як відомо, недосипання послаблює імунітет та робить вас більш вразливими до хвороб.

    Будьте тут і зараз

    Хвилювання й тривожність – це проекція себе в майбутньому. Якщо є реальні причини, які загрожують здоров'ю, вашому чи близьких, поміркуйте, як можете мінімізувати чи усунути їх.

    Та якщо цей страх продукується просто прочитанням новин, спробуйте відпустити його та зосередитися на тому, що дійсно відбувається тут і зараз.

    Переключайте діяльність

    Переключіться на виконання монотонних домашніх справ, щойно почали відчувати, що страх та паніка наростають.

    Прання, прибирання, приготування їжі дають певний релакс та можливість відволіктися від факторів стресу.

    Говоріть про почуття

    Говоріть з рідними та близькими про свої почуття. Або ж зверніться до психолога. Відчувати страх та тривогу не соромно. Більше того, хвилюватися про здоров'я та життя, своє й рідних – природно.

    Розмова з близькими чи фахівцем допоможе заспокоїтися та подивитися на ситуацію під іншим кутом.

    Концентруйтеся на позитиві

    Наш мозок гостріше реагує на негативні події. Крім того, він схильний робити з невідомого погане. Через це нам здається, що навкруги більше негативу, ніж позитиву. А інфопростір підсилює це відчуття.

    Результати досліджень показали: щоб нівелювати вплив однієї негативної події, потрібно в середньому три позитивні. Тож, щоб заспокоїтися, вам доведеться читати втричі більше позитивних новин.

    Скажете, що їх знайти не так просто. У такому разі зменште кількість негативу, і виконати це завдання буде значно простіше. Це дієва духовна практика, що допоможе усвідомлено ставитися до власної реакції на події та заспокоїть ту ділянку мозку, яка викликає емоції. 

    Впоратися з панікою непросто, але можливо. Головне – щире бажання та робота над собою.

    Зичу всім нам міцного здоров'я та спокою.


Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.