Четверту суботу листопада
Щороку Україна вшановує пам’ять мільйонів людей, які загинули під час Голодомору 1932–1933 років — штучного голоду, спричиненого радянським тоталітарним режимом. Це була трагедія, що забрала цілі родини, спустошила українські села та назавжди залишила слід у нашій національній пам’яті.
Автор: Анжела Пятковська ·
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1AATzbBLzn/
Сьогодні учні нашого ліцею теж схилили голови у скорботі та вдячності до кожного, хто не пережив ті страшні часи. Діти запалили свічки — маленькі вогники, які ніжно тремтіли в їхніх руках, освітлюючи тишу та нагадуючи нам, що пам’ять жива.
Світло свічок, яке запалили діти, стало символом не тільки скорботи, а й надії.
Надії, що ми пам’ятаємо.
Надії, що ми не дозволимо повторити трагедію.
Надії на світле майбутнє, яке будується на правді, пам’яті та єдності.
Пам’ятаємо. Світимо. Бережемо.